2 вересня 2026 року о 12:00 у читальному залі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради на запрошення Богдани Ботюк, завідувачки відділу денного перебування Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування, відбулася просвітницька година «Іван Вагилевич – поет, просвітитель, фольклорист», присвячена 215-річчю від дня народження одного із засновників «Руської трійці», письменника, етнографа, фольклориста, мовознавця та дослідника української старовини.
Під час заходу присутні говорили не лише про добре відомого Вагилевича, причетного до створення легендарної «Русалки Дністрової», а й спробували відкрити значно менш знані сторінки його біографії. Йшлося про його етнографічні мандрівки Галичиною і Карпатами, збирання народних пісень, легенд та переказів, дослідження скельних комплексів Урича, Розгірчого й Бубнища, зацікавлення археологією, давніми віруваннями та слов’янською демонологією.
Окремою темою стала постать Далібора. Саме це слов’янське ім’я використовував Вагилевич як псевдонім. Учасники дізналися про його маловідомі фольклористичні студії, зокрема дослідження народних уявлень про упирів, відьом і вовкулаків, а також про спробу систематизувати величезний пласт слов’янської міфології та демонології.
Не оминули й особистої долі Івана Вагилевича, його непростих взаємин із сучасниками, родинного життя та останніх років. Цікаво було простежити й те, як постать Далібора згодом осмислювали Іван Франко, Роман Іваничук, Юрій Винничук та інші дослідники й письменники.
Доповнила просвітницьку годину книжкова виставка-пошук «Далібор: невідомий Іван Вагилевич», матеріали якої запропонували поглянути на нього не як на застиглий портрет із підручника, а як на надзвичайно допитливу, суперечливу й багатогранну людину своєї епохи.
Іван Вагилевич прожив лише 55 років, але встиг залишити слід у літературі, фольклористиці, етнографії, мовознавстві, археології та архівній справі. І що більше дізнаєшся про Далібора, то очевиднішим стає: ми знаємо про нього значно менше, ніж нам здавалося.
Коли небо затягнуло сірими хмарами, а осінній сум закрадається у серце, лікарі та психологи радять більше гуляти, бути активним та шукати нові емоції, аби приємні враження тримали на плаву. А бібліотекарі мають чудовий засіб для порятунку від печалі 24/7. Книги!
Осінь — пора року, коли книжки читаються по-особливому. Золотаве світло променіє крізь вікно, тихий шелест осінніх дерев, м’який плед і гарячий чай з чебрецю чи м’яти — ніби сама природа підказує, що саме час зануритися у читання. У цей сезон історії звучать глибше, а слова залишаються в серці довше. Саме за це ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, дуже любимо осінь і ретельно готуємося до нової пори року і нового читацького сезону. Прикрашаємо наші зали осіннім декором, наводимо лад на полицях і проводимо різні тематичні заходи.
Так, 2 вересня 2026 року, ми провели літературні поради “Що читати цієї осені?”. Впродовж дня радили нашим читачам книжки, які зігріють, створять атмосферу затишку та нагадають, що в осінній неквапливості є своя особлива насолода. Серед книжок, які ми обрали для наших читачів, були і незабутні класичні твори, готичні містичні історії з присмаком таємниці, захопливе фентезі, психологічні романи, детективи, кулінарні книги з осінніми рецептами. Це чудові історії, в які можна загорнутись, наче в теплий плед, і ті, які збадьорять не гірше свіжо-прохолодного осіннього ранку.
“Суворі чоловіки” — дебютний роман Елізабет Ґілберт, авторки світових бестселерів “Їсти, молитися, кохати”, “Природа всіх речей” і “Місто дівчат”. Уже кілька поколінь між жителями двох маленьких островів триває ворожнеча за право ловити омарів у спільних водах. Вісімнадцятирічна остров’янка Рут нехтує порадами рідних переїхати на материк і вступити до коледжу. Вона мріє продовжити справу своїх пращурів і займатися риболовлею. До того ж закохується у хлопця з ворожого острова, та сподіватися на примирення двох спільнот — марна справа. Але Рут в особливий спосіб виборює право бути щасливою там, де її справжній дім, і встановлює свої правила гри у світі суворих чоловічих правил.
Делія Овенс “Там, де співають раки”
Кайя все життя спостерігає за безкраїми луками на узбережжі — маршами. Вона самотня посеред цієї дикої природи, їй доводиться в усьому покладатися лише на себе. З-поміж рідних у неї залишився тільки батько, але йому байдуже до доньки. Побоюючись, що її знов покинуть, Кайя не підпускає до себе нікого й ховається від проблем, як це роблять раки, за якими вона любить спостерігати. Та на все свій час, і одного разу дівчина усвідомлює, що ладна розділити з кимось свій закритий від сторонніх очей світ.
Карлос Руїс Сафон “Тінь вітру”
Перша книжка із циклу романів, дія яких відбувається в літературному всесвіті Цвинтаря забутих книжок. Вона перекладена більш ніж 30 мовами й видана в 40 країнах світу загальним накладом 10 мільйонів примірників. Інколи, випадково знайдена книга, може втрутитися у ваше життя і змінити його до невпізнанності.
Ірина Вільде “Сестри Річинські”
В центрі твору – розповідь про родину католицького священника. Після несподіваної смерті батька, що призвела до матеріальної кризи кожна із п’яти дочок намагається влаштувати свою долю, керуючись особистими уявленнями про моральність і щастя.
Опис традицій і звичаїв Західної України 30-х років ХХ ст., тонкий психологізм, особливість мови персонажів, драматизм і комічність зображення доль ставлять твір на чільне місце нашої осінньої добірки.
Микола Вінграновський “Манюня. Повісті, оповідання, есе”. Всі ми знаємо і шануємо Миколу Вінграновського як одного з найталановитіших українських поетів. Разом з тим його проза – не менш визначне явище в українській літературі. Досі достеменно невідомо чи є «Манюня» автобіографічною, чи автор зобразив пригоду, яку він міг і хотів би пережити. Що ж, насправді це не має значення, адже це ностальгійний і щемливий твір про людину, яка нарешті вирвалась з обіймів галасливого міста і насолоджується змістовним спілкуванням з природою.
Повість “Зелені мартенси” від майстрині дитячої прози та знавчині дитячих душ Яоанни Яґелло. В її творах справжнє життя, «недитячі» проблеми та запитання, на які нелегко знайти відповіді. Історія дружби та кохання звичайних польських підлітків Фелікса і Отилії, прикрасить ваші осінні вечори, а, може, й нагадає про ваше дитинство та перші почуття.
Детальніше познайомитися з осінньою книжковою добіркою ви можете на нашому ютуб-каналі за посиланням: https://youtu.be/sOkNj2dQn70
Оберіть одну з переліку (або ж усі) та гайда читати, загорнувшись у затишну ковдру. Читати восени — означає дарувати собі особливу атмосферу затишку. Тож у вечірній тиші осені, коли падає перший лист, відкрийте цікаву книжку і спостерігайте як оживають слова…
