Осінь буває різною. Золотою і задумливою, тихою і меланхолійною, дощовою та напрочуд затишною. А ще вона чудово звучить у поезії та музиці. Саме такою була наша зустріч у читальному залі. З метою популяризації української поезії та естетичного виховання читачів 7.09. 2026 р. о 13:00 в  читальному залі ЦБ МЦБС (Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської міської ради Департаменту культури відбувся літературний калейдоскоп «Осінь на книжкових сторінках»

Бібліотекарі та користувачі читали вірші про осінь відомих українських і світових класиків, а також ділилися власними авторськими поезіями. Ми читали вірші Володимира Сосюри, Володимира Присяжнюка, Василя Загороднюка, Ліни Костенко, Сергія Жадана. Кожен автор побачив осінь по-своєму, а кожен читач додав до цих поетичних образів щось своє. Особливо приємно було чути власні поезії наших користувачів, адже література цього вечора не лише звучала зі сторінок книжок, а й народжувалася поруч із нами. Свої вірші читали Доміна Мирослава, Дяченко Володимир, Йосип Кость і Вірстюк Олена.

У кожному рядку звучала своя осінь: спогади, любов, легкий смуток, краса природи й тихе очікування змін. А між поетичними рядками звучали пісні про осінь, додаючи зустрічі особливого настрою й тепла. Серед прослуханого були пісні на слова Володимира Присяжнюка, Сергія Жадана, Сергія Мартинюка, Марти Липчей. Поезія і музика перепліталися, створюючи особливу атмосферу, у якій осінь поставала не лише порою року, а часом роздумів, спогадів і натхнення.

Це були читання, коли книжкові сторінки оживали голосами, поезія зустрічалася з музикою, а осінь ставала не просто порою року, а справжнім джерелом натхнення. Дякуємо всім, хто читав, слухав, співав і творив цю атмосферу разом із нами.

“Бачимо молодого чоловіка повного надій на будуще, спеціально на наукову кар’єру. Він знайомий із широким кругом інтелігентних і упривілейованих людей, часто подорожує по краю, збирає етнографічні та всякі інші матеріали, носиться з науковими працями, про які згадують і заграничні публікації та товариства ”

(І. Франко)

Так Іван Франко писав про Івана Вагилевича, якому цього року виповнилось 215 років. Поет, філолог, етнограф, історик, археолог, бібліограф, громадський діяч. Один із зачинателів нової української літератури на Галичині. Спільно з М. Шашкевичем і Я. Головацьким став фундатором демократично-просвітницького та літературного угрупування “Руська трійця”, члени якого ставили собі за мету “все життя працювати на користь народу і відродження руської народної “словесности” тобто української мови. Співавтор та співупорядник альманаху “Русалка Дністровая“ (1837), в якій використано живу народну мову, заклавши основи нової літератури на теренах Західної України. До альманаху увійшли поеми І. Вагилевича “Мадей”, “Жулин і Калина”. Переклав прозою українською і польською мовами “Слово о полку Ігоревім”, а також , спільно з А. Бельовським, здійснив переклад і опублікував  “Повість временних літ”, “Літопис Нестора” з додатками “Повчання Володимира Мономаха” і “Лист князеві Олегові Святославовичу”.

Вшановуючи пам’ять І. Вагилевича, працівники краєзнавчого відділу МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради 5 вересня 2026 року ознайомили користувачів з інформаційним досьє “Співзасновник Руської Трійці”. Бібліотекарі розповіли присутнім про життя та діяльність ювіляра. Представили тематичну викладку літератури, зачитували цитати з праці І. Франка “До біографії Івана Вагилевича” (Зібрання творів у 50-ти томах, т. 37).