9 вересня 2026 р о 16:00 год в читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франівської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася творча зустріч із сучасною українською письменницею, волонтеркою та громадською діячкою Людмилою Охріменко. Центральною подією зустрічі стала презентація її роману «Хрещена».

Людмила Охріменко пише про війну не лише як письменниця. З 2014 року вона займається волонтерською діяльністю, неодноразово їздила з гуманітарними місіями на передову, а пережите й почуте згодом стало матеріалом для її творів. Війна та окупація Криму, де письменниця прожила десять років, значною мірою визначили напрям її подальшої творчості.

Під час зустрічі пані Людмила розповіла про свій творчий шлях, представила книги «Скляний дощ» та «Легка поведінка», а особливу увагу присвятила історії створення роману «Хрещена». Авторка поділилася тим, як виник задум книги, як тривала робота над нею та як реальні людські долі стають основою літературних творів.

«Хрещена» присвячена Тетяні Теплюк, медикині полку «Азов» із Василькова, яка пройшла оборону Азовсталі, полон в Оленівці та Таганрозьку в’язницю. Наприкінці 2024 року вона повернулася з полону, а згодом знову стала до служби. Її доля стала для письменниці історією про силу, витримку, людську гідність і здатність залишатися собою навіть після надзвичайно тяжких випробувань.

Розповідь про «Хрещену» природно переплелася з розмовою про людей, яких Людмила Охріменко зустріла під час волонтерських поїздок на фронт. Письменниця згадала й роман «Оскар», відзначений 2021 року спеціальною нагородою Міжнародного літературного конкурсу «Коронація слова» як найкращий роман на воєнну тематику. Як «Оскар», так і «Хрещена» з’явилися завдяки реальним героям, чиї історії авторка взялася перенести на сторінки книжок.

Зустріч вийшла далеко за межі звичайної презентації книги. Говорили про війну і полон, пам’ять і відповідальність, про людей, які переживають надзвичайні випробування й продовжують служити Україні. Адже «Хрещена» — це не лише художній твір, а й зафіксоване словом свідчення незламності людини.

Пані Людмила щиро відповідала на запитання, розповідала про інші свої книги та людей, чиї долі стали частиною її творчості. На завершення зустрічі всі охочі мали можливість поспілкуватися з письменницею та отримати її автограф.

Такі зустрічі нагадують, що за кожною книжкою про сучасну війну стоять не абстрактні «герої», а живі люди та їхні справжні долі. І поки ці історії розповідають, записують і читають, вони стають частиною нашої спільної пам’яті.