15 Травня 2025
Година цікавої публікації “Слава Стецько – символ незламного духу України”
14 травня 1920 року, 105 років тому, в селі Романівка, нині Теребовлянського району на Тернопільщині в багатодітній українській сім’ї, де любов до України була не просто словами, а життям, народилася Ганна-Євгенія Музика, одна з провідних діячок ОУН(б) та Антибільшовицького блоку народів, дружина одного з очільників ОУН – Ярослава Стецька, яка стала відома світові під іменем Слави Стецько (1920 – 2003).
Своє життя вона присвятила боротьбі за незалежність України та утвердження її державності.
В цей день, 14 травня 2025 року о 14 год, з нагоди 105-ї річниці від дня народження видатної української діячки світового національно-визвольного та антибільшовицького рухів, на Абонементі ЦМБ Івано-Франківської МЦБС провели годину цікавої публікації за статтею Ніни Міщанчук “Слава Стецько – символ незламного духу України”, яка опублікована в книзі “Українки в історії ХХ – ХХІ століття”. Ніна Міщанчук – авторка статті, в цікавій, доступній формі знайомить читача з невідомими фактами з життя і діяльності полум’яної патріотки України, державної діячки однієї з найскладніших епох в українській та світовій історії, яка ще за життя стала легендою.
Представляючи статтю, бліотекарка коротко ознайомила присутніх з цікавими фактами біографії Слави Стецько описані Ніною Міщанчук.
От чи знали ви, що батьків її – Йосипа та Юлію Музик – шанували в селі як працьовитих господарів. Односельці не раз обирали тата головою братства при місцевій церкві.
А чи знали ви, що Євгенія росла допитливою дівчиною, яка рано навчилася читати, любила казки, легенди, перекази, цікавилася історією та літературою, гарно декламувала поезії Тараса Шевченка та Івана Франка.
А чи знали ви, що Євгенія уже в дитинстві виявляла неабиякі організаторські здібності. Постійно організовувала дітей у групи на різдвяні вертепи, дитячі вистави та співи, була учасницею дитячого хору при місцевій “Просвіті”. Початкову школу в рідному селі, а потім теребовлянську гімназію закінчила на відмінно, дуже легко їй давалися природничі науки, зокрема, математика. Та в повсякденному житті вона постійно стикалася з зверхнім ставлення представників польської влади до українців. У неї визріло бажання стати на захист рідної мови, на захист свободи України. Прихід дівчини до Організації українських націоналістів (ОУН), яка активно діяла на теренах Західної України, був цілком усвідомленим, закономірним…
Більше ви дізнаєтесь про жінку, яку називали найзапеклішим ворогом Радянського Союзу, а ще головною бандерівкою, про жінку, яку ненавиділи спецслужби, але любили щирі українці, завітавши на Абонемент ЦБ та взявши книгу “Українки в історії ХХ – ХХІ століття” для читання.
Життя цієї жінки було бурхливим, цікавим, незвичайним. Вона була однією з тих жінок, які поклали своє життя на вівтар боротьби, пліч-о-пліч зі своїм чоловіком. Яскрава громадська діячка, політик, що змушена була емігрувати за кордон, до кінця життя зоставалася вірною своїй Україні. «Я вірю в Українську націю» – життєве кредо Ярослави Стецько. Вона творила Незалежну Україну і за неї боролась до останнього подиху. Її внесок у національно-визвольний рух та боротьбу за незалежність України залишив глибокий слід в історії.
Слава Стецько була не лише політичною лідеркою, а й символом незламного духу українського народу. Слава Стецько була похована на Байковому кладовищі в Києві. Її спадщина продовжує надихати нові покоління українців на боротьбу за свободу та незалежність. Її життя є прикладом відданості, мужності та патріотизму, що залишаються актуальними і сьогодні. Слава Стецько — це не лише ім’я в історії, а й символ незламного духу українського народу, який продовжує надихати на боротьбу за свободу та незалежність. Вона назавжди залишиться однією з величних постатей новітньої української історії.
Знаково, що на захід завітала читачка нашої бібліотеки, яка разом із своїм чоловіком знали особисто Славу Стецько. Вона поділилась своїми спогадами та розповіла, що в її домашній бібліотеці є чимало книг про цю неймовірну українку та її чоловіка.
Відповідальна за підготовку години цікавої публікації – Кирста О. М.
