Інформ-досьє “Ірина Фаріон: Жінка – Титан”

Сьогодні, 29 квітня, День народження Ірини Фаріон, полум’яної захисниці української мови, культури та національної ідентичності. Їй було б 61, та 19 липня 2024 року у Львові на вулиці Масарика було вчинено підлий замах на її життя. Був день. По вулицях ходили люди. А вбивця спокійно чатував на свою жертву кілька тижнів під її будинком. Постріл був професійний, у скроню. Через кілька годин Ірина Фаріон померла в лікарні. Вона передчувала свою смерть: “Я не боюсь своєї смерті. Такі, як я, своєю смертю не вмирають!” Українська мовознавиця, педагогиня, науковиця, докторка філологічних наук,  професорка, політик, народна депутатка Верховної Ради України VII скликання (2012–2014), колишня голова підкомітету з питань вищої освіти Комітету ВРУ з питань науки і освіти, політична та громадська діячка, публіцистка, блогерка, член Політради ВО “Свобода” (2005 – 2024)… Депутатка Верховної Ради України від ВО  “Свобода” Оксана Савчук так сказала про Ірину Фаріон: “Це велична жінка. Ірина Дмитрівна – це особистість, яка завжди говорила прямо все, що думає. Неймовірно ерудована, цікава, щира, безапеляційна, красива, багатогранна”.

Та особлива заслуга Ірини Фаріон у розбудові України – формування нового законодавства функціонування української мови як державної. А коли над Законом про українську мову нависла спровокована московією загроза – Ірина Фаріон зі стократно помноженою енергією кинулася до Конституційного Суду України для захисту мовного майбутнього нашої держави. Перемога демократичних сил у відстоюванні позицій української мови стала найвищою нагородою особисто для Ірини Фаріон. Вона весь час вступала в дискусії з тою велетенською частиною “насєлєнія”, яка не хотіла бути українською. Звістка про насильницьку смерть видатної українки і науковиці приголомшила всіх, хто знав цю розумну, енергійну, високопатріотичну жінку, читав її  книги і статті й розумів, за що невтомно боролася, задля чого жила і працювала   пані Ірина.  Коли йдеться про  Ірину Фаріон, то згадуються слова Лесі Українки: “Слово, моя ти єдиная зброє, ми не повинні загинуть обоє”. В цей день, 29 квітня 2025 року о 15:00, вшановуючи пам’ять однієї з найбільш патріотичних та освічених жінок України,  на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС провели  інформ-досьє “Ірина Фаріон: Жінка – Титан! Жінка – Легенда!” Завідувачка відділом обслуговування ЦМБ Ольга Кирста ознайомила присутніх з біографією та цікавими  фактами життя Ірини Фаріон. Зокрема, цікавим, як для бібліотекарів, був той факт, що виховувалась вона у родині бібліотекарки Ярослави Степанівни й слюсаря Дмитра Івановича Фаріонів. З раннього дитинства виявляла потяг до книг. Часто збирала сусідських дітей і розповідала їм філологічні та історичні цікавинки, які прочитала. Ірина не ходила у дитсадок, оскільки її мама працювала у бібліотеці за змінним графіком — у першу й другу зміни. Мешкали у Львові у власному будинку. До трирічного віку Іринка залишалася з бабусею по маминій лінії, а коли не стало бабусі, — за нею дивився дідусь. Родина тісно спілкувалася з хрещеною мамою Марією. За словами матері, «з Іринкою всі любили залишатися, бо вона була така чемна, що ми навіть припустити не могли, що вона може щось „втнути“ не те». У Львові вона народилась, тут виросла, вчилась і працювала. У 1971—1981 роках навчалася у Львівській середній школі № 75 ім. Лесі Українки. Відразу після закінчення школи з 1981 по 1982 працювала бібліотекарем Обласної бібліотеки для юнацтва. З 1982 по 1987 рр. навчалася на філологічному факультеті (українська філологія) Львівського державного університету ім. І. Франка, який закінчила з відзнакою. Ще студенткою, в 1986 влаштувалася лаборантом кафедри загального мовознавства Львівського державного університету ім. І. Франка, згодом очолила Центр україністики на катедрі фольклористики (до 1991). З 1990-х років Ірина Фаріон почала викладати у Львівській політехніці, де пропрацювала 30 років. Вона започаткувала безліч проєктів із захисту та популяризації української мови. Обіймала посаду професорки кафедри української мови та була доктором філологічних наук. У Львові Фаріон стала справжньою зіркою й з початку 2000-х років пішла у політику й долучилась до націоналістів з партії “Свобода”. У 2006 році вона вперше стала депутаткою Львівської облради та поступово виходила на всеукраїнський політичний рівень. В 1990—1995 рр. погодинно працювала викладачкою на катедрі мов Львівського державного інституту прикладного мистецтва (тепер Академія мистецтв), де читала курси української мови як іноземної, культури мови, української літератури (від XI до XX ст.) В 1996 році захистила кандидатську дисертацію на тему «Антропонімійна система Верхньої Наддністрянщини кінця ХVIII — поч. ХIХ ст. (прізвищеві назви)» (науковий керівник професор Михайло Худаш) і здобула ступінь кандидатки філологічних наук.  В 1998 році Ірина Фаріон започаткувала зі студентами Інституту архітектури НУ «Львівська політехніка» проєкт політичного плаката і малюнка «Мова – твого життя основа», що тривав упродовж десятьох років (1998—2008), як вислід — видано чотири добірки мовних плакатів: «Мова — твого життя основа» (2001), «Я на сторожі коло їх поставлю Слово» (2002), «Мова — краса і сила» (2007), «Слово — меч духовний» (2012). У 2003 році промосковські сили Львова намагалися відкрити кримінальну справу за начебто розпалювання Фаріон міжнаціональної ворожнечі — через створення і поширення мовного плаката «Не знаєш! Не розумієш! Не шануєш!». У 2011 році з метою популяризації української книжки започаткувала проєкт «Від книги до мети» (2011—2019)

З 12 грудня 2012 по 27 листопада 2014 р.р. — депутатка Верховної Ради України від Всеукраїнського об’єднання «Свобода», голова підкомітету з питань вищої освіти комітету Верховної Ради України з питань науки і освіти (від 24.01.2013 р.), перша заступниця голови комітету з питань науки і освіти (від 16.07.2014). З грудня 2014 по червень 2019 р.р. створила телевізійний культурологічний проєкт на парламентському каналі «Рада» «Велич особистости» з метою популяризації видатних постатей України в різних царинах життя (створено 160 програм). 15 вересня 2015 року захистила докторську дисертацію на тему «Суспільний статус староукраїнської (руської) мови у ХIV–ХVII ст.» (науковий консультант член-кореспондент НАН України, професор Василь Німчук) 2 грудня 2019 року започаткувала на телеканалі НТА інтелектуально-культурологічний телевізійний проєкт «Ген українців» — з метою висвітлення життя видатних українців.  Говорячи про  науковий доробок, який  нараховує  чотири монографії, 200 наукових статей та знайомлячи з політичним шляхом Ірини Фаріон, бібліотекарка  представила матеріали однойменної виставки, зокрема її книжки: Мовна норма: знищення, пошук, віднова, 2010 р. та Мова- краса і сила. Суспільно-креативна роль української мови в ХІ – середині ХІХ ст. Також  присутні змогли ознайомитись з матеріалами газетних статей та з цікавими висловами Ірини Фаріон, які  заздалегідь художньо оформила  бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Нємцева. Ірини Фаріон посіяла зерна любові до рідної мови та рідної землі. Віримо, що робитимемо все, що в наших силах, щоб бути вірними Богу, рідній країні та допомагати війську у цій війні заради перемогти. Цього б вона хотіла, про це мріяла, за це її вбили. Знищили інтелектуальний завтрашній день України, але Ірина Фаріон залишилась із нами в боротьбі за порятунок нашої держави, бо вдалося записати відео, виступи, наукові філософські роботи, залишилась у серці студентів, прогресивних колег і громадян Львова та міст, де вона виступала, зокрема і нашого Івано–Франківська.    Таку громадянку і патріотку люди не забудуть, бо вона внесла надважливий свій вклад в пробудження свідомості нації. Відповідальна за підготовку та проведення  інформ-досьє “Ірина Фаріон: Жінка – Титан! Жінка – Легенда!” завіідувачка відділу обслуговування ЦБ Ольга Кирста.

Дякуємо всім, хто був з нами, а  за технічну підтримку (фото, відео) бібліотекарці читальної зали ЦМБ – Оксані Дубовській.