Акція-спомин ”Пекельні цифри і слова: рік 33-й… Голод…голод”.

Акція розпочалася із запалення свічки пам’яті як в приміщенні бібліотеки, так і на вікні бібліовітрини, яку провели користувачі бібліотеки спільно з ВПО з Запорізької і Донецької областей, які знайшли притулок в нашому місті. Також учасники акції приспустили національний прапор з чорною стрічкою біля тематичної виставки.

Представляючи книжкову виставку з документами, свідченнями очевидців, бібліотекарка наголосила, що Голодомор 1932–1933 років був вчинений більшовицько-сталінським режимом з метою упокорення українців та придушення будь-яких спроб створення самостійної та незалежної України. Дослідники Голодомору підтверджують, що комуністичний режим знищив мільйони українців, впроваджуючи штучний голод через систематичне вилучення продуктів харчування.

Крім того, влада заблокувала голодуючим виїзд в інші регіони країни, позбавивши народ можливості врятуватися від Голодомору. Сталін та його оточення, свідомі розпалу голоду в Україні, навмисно встановили нереальні планові показники для хлібозаготівель, а згодом – блокували допомогу. У червні 1933 року смертність в Україні досягла апогею. За оцінками демографів, того місяця померли від 800 тисяч до понад 1 мільйона осіб. Геноцид був ретельно спланованим і вчиненим з метою ослаблення селян, які були основою українського національного руху. Спроби комуністичного режиму приховати та забути Голодомор були масштабними. Існувала заборона записувати причину смерті як «голод», тому в актах про смерть вказували «від тифу», «виснаження», «від старості». За допомогою пропаганди та підкупу деяких журналістів, Радянський Союз намагався затушувати правду перед міжнародною громадськістю. Однак збереглися звіти послів, дипломатів. Публіцисти, продовжували писали правду, спогади очевидців не давали забути, письменники, висвітлювали цю тему в своїх художніх творах. Поступово люди в інших країнах усе більше дізнаються про цей сталінський геноцид українців. Парламенти 28 країн і Парламентська Асамблея Ради Європи визнали організований штучний голод 1932–1933 років геноцидом і засудили цей злочин. Але серед багатьох людей і спільнот інформацію ще потрібно поширювати. Це важливо, тому що знання про геноцид українців 90 років тому допомагає людям у всьому світі краще зрозуміти природу сучасної російської злочинної війни проти України та геноцидних практик, які її супроводжують. Саме тому і потрібні такі акції, саме на часі більше говорити про книги про Голодомор, як документальні, так і художні. Присутні спілкувались, згадували, плакали, читали вірші, обговорювали книги, особливе зацікавлення викликала книга Тані П’янкової “Вік червоних мурах”, яку мало хто читав, на відміну від відомих книг теми: В. Барка “‘Жовтий князь” та Улас Самчук “Марія”. Сьогодні, ми вшановуємо пам’ять тих, хто став жертвою Голодомору. Не забудемо їхніх імен і страждань, не пробачимо тим, хто завдав нації такої непоправної трагедії. Нехай цей день стане нагадуванням про важливість збереження правди про минуле. Підтримаймо тих, хто продовжує боротися за незалежність нашої країни, відстоюючи право бути господарями на своїй землі, щоб голоси тих, хто помер через Голодомор, ніколи не були забуті.