Бібліокалендар “Поетка, публіцистка, діячка ОУН – Олена Теліга!”

Поет, учасник руху шістдесятництва, політв’язень радянського режиму Євген Сверстюк у передмові до “Вибраних творів” Олени Теліги [видавництво “Смолоскип”, Київ, 2006 рік] зазначав:

“За життя вона не видала своєї збірки. Але зате яка неповторна посмертна історія! Рукописи її поезій загинули в ґестапо в лютому 1942 року, очевидно, разом з поеткою. Копії її поезій зберігалися в учасників підпілля: були плани видати їх в партизанській друкарні на Волині. Коли проф. Баранівський загинув у бою з енкаведистами, в його сумці віршів не було. Їх зберігали селяни. Потім вони потрапили до отамана УПА Тараса Бульби-Боровця, і він їх провіз крізь німецькі концтабори на еміграцію. Там потроху ширилася легенда про поетку “вістниківської квадриги” Олену Телігу і про націоналістку з когорти Олега Ольжича, що теж перейшов у легенду”.

Надія Моринець так писала про неї: “Можна тільки дивуватися, як в одній людині сплелися безмежна жіночність, краса, розум, талант, беззастережна хоробрість, незламність. Своїм творчим життям і героїчною смертю Олена Теліга стала символом невмирущої української нації”.

У поезіях пані Олени вдосталь всього: тут вохристі ліхтарики фізалісів під синіми віконницями, розсипи барочних перлів, трави під закаблуками, безжурний вітрогон-хлопчина, м’яке сатинове світло вікової лампади.

***

Моя душа й по темнім трунку

Не хоче слухатись порад,

І знову радісно і струнко

Біжить під вітер і під град.

Щоб, заховавши мудрий досвід

У скринці без ключа і дна,

Знов зустрічати сірий розсвіт

Вогнем отрути чи вина.

Щоб власній вірі непохитній

Палить лампаду в чорну ніч

І йти крізь січні в теплі квітні

Крізь біль розлук – у радість стріч.

А перехожим на дорогах

Без вороття давать дари,

І діставать нові від Бога,

Коли не вистачить старих.

***

НЕПОВТОРНЕ СВЯТО

Гарячий день – і враз достигне жито,

і доп’яніють обважнілі ґрона.

Він ще незнаний, ще непережитий,

Єдиний день – мого життя корона.

І що це буде – зустріч, чин, екстаза?

Чи дотик смерти на одну хвилину?

Душа дозріє, сповниться відразу

Подвійним смаком – меду і полину.

А дивне серце, п’яне і завзяте,

Відчує певність, мов нехибну шпаду:

Мій день єдиний! Неповторне свято!

Найвищий шпиль – і початок до спаду.

На Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС є такі книги Олени Теліги:

Олена Теліга “Лірика” [Львів, видавництво “Сіюлом”, 2006 рік]

Олена Теліга “Вибрані твори” [Київ, “Смолоскип”, 2006 рік].

Інформацію підготувала Тетяна Мороз.