“Віртуальна агресія: способи розпізнання, захист”

До Дня безпечного Інтернету працівники центральної бібліотеки для дітей (вул. С.Бандери, 8) Департаменту культури Івано-Франківської міської ради  пропонує своїм читачам ознайомитися з таким поняттям, як віртуальна агресія та способами її розпізнавання і захисту від неї. Відео, аукціон корисних порад допоможе дитині правильно вистроїти свої відносини з віртуальними хуліганами. Мета цієї статті – запобігти жорстокості щодо дітей і не допустити трагедій. Постійно діюча виставка «Стопбулінг» також містить багато корисних матеріалів для дітей та батьків. Брошури можна взяти додому для ознайомлення.

Кібербулінг – це нова форма агресії, що передбачає жорстокі дії з метою дошкулити, нашкодити, принизити людину з використанням інформаційно комунікаційних засобів: мобільних телефонів, електронної пошти, соціальних мереж.

Різновиди кібербулінгу

• Використання особистої інформації – викрадення паролів від приватних сторінок, електронної пошти для подальших погроз чи розповсюдження спаму.
• Анонімні погрози – анонім надсилає листи погрозливого змісту довільного або цілеспрямованого характеру, особлива ознака – наявність ненормативної лексики та груба мова.
• Телефонні дзвінки з мовчанням. Не тільки погрози лякають. Мовчання чи жахання в слухавку бентежать дитину, вона не знає як і, головне, від чого потрібно захищатись.
• Переслідування – це може бути елемент фізичного переслідування, залякування досягається шляхом розсилки повідомлень на електронну пошту чи телефон. Шкідники можуть збирати інформацію про жертву, слідкуючи за її повідомленнями в соцмережах – фото, селфі з місця подій, розповіді про своє життя.

Як розпізнати жертву?

Дитина замикається в собі, плаче без пояснень, втрачає апетит, не цікавиться звичайними для неї речами, стає флегматичною. Якщо насилля тривале, то значно віддаляється від родини, часто гуляє наодинці, з’являється агресія. У разі відвертої розмови може відкритися, розказати про образу і запитати, чи то є правдою, що про нього сказали.

Відео про онлайн безпеку

Mr. Nox | Діана Денис

Кібербулінг. Як я перестала бути жертвою – Денис Сполітак

Булінгу можна протистояти

Стратегії, які допоможуть вберегти дитину від цькування, або ж припинити булінг, який вже почався.

• Говоріть про це. Станьте ближче до дітей, розкажіть про цькування, яке могло бути у вашому минулому. Якщо після вашої відвертості дитина відкрилась і поділилась проблемою, не забудьте її похвалити, адже така дія потребує сміливості. Поговоріть і з класним керівником, аби з’ясувати, яким чином навчальний заклад може вплинути на ситуацію.
• Продумайте захисні слова. Придумайте кілька фраз, типу: «Відчепися», «Дай мені спокій», або більш влучні.
• Нейтралізуйте приманку. Якщо існує певний фактор, який привертає увагу агресорів, спробуйте, по можливості, прибрати подразник. Наприклад, якщо у дитини забирають гроші, запакуйте їй з собою обід.
• Порадьте зібрати однодумців. Нагадайте, що компанію з двох чи трьох підлітків чіпатимуть з меншою вірогідністю, ніж тих, хто тримаються одинаками. Коли є проблемна ситуація, краще триматися разом.
• Зберігайте спокій та бережіть себе. Якщо хуліган образить, інколи кращий захист – зберігати спокій. Подіяти може ігнорування, бо це та реакція, на яку менш за все чекають.
• Не з’ясовуйте стосунків самостійно. Звісно, перше бажання батьків – розібратися з хуліганом та змусити його відповідати за свої дії, в ідеалі – ще б його батьків притягти до відповідальності. Але це погана ідея. Якщо ви хочете говорити з ними, то робіть це з посередником – хтось з адміністрації школи чи психолог. У разі фізичного насилля – звертайтесь до правоохоронних органів.

Відповідальні за підготовку заходу завідувачка бібліотекою Железняк Марія та бібліотекар читального залу Томілова Лілія.