Ескізи дивовижного життя “Духовний провідник краю”

“Велич і смирення Митрополита Андрея Шептицького найповніше виражається в його посланні “Як будувати рідну хату”. Велич – бо годі знайти прозорішу візію найпростішого вирішення складної й заплутаної української проблеми. Смирення – бо ніхто краще від Митрополита не розумів, наскільки важливо робити найлегші речі разом і впродовж тривалого часу.”
Тарас Прохасько.

29 липня минає 160 років від народження Андрея Шептицького — духовного провідника, просвітителя, мецената. Тож цього дня ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели захід Ескізи дивовижного життя “Духовний провідник краю”. Вивчаючи постать Шептицького, ми глибше розуміємо себе, свою історію, віру та цінності, які формують здорове суспільство. Тому ми підготували біографічну довідку про життєвий шлях Митрополита в контексті історичної доби.

Митрополит Андрей не лише очолював Українську греко-католицьку церкву у складні часи — переслідувань, воєн і політичних змін, — а й став моральним авторитетом свого народу. Його слово звучало мудро й сильно, його дії рятували тисячі. Під час Другої світової війни він захищав євреїв, писав листи протесту до нацистської влади, ризикуючи всім.

Він створював школи, музеї, підтримував художників, науковців, сиріт, хворих. Його бачення — це Україна просвітлена, духовна й гідна.

Про його подвижництво написано чимало. Найцікавіші книжки ми зібрали для учасників заходу в тематичній книжковій добірці:

Софія з Фредрів Шептицька. Молодість і покликання о. Романа Шептицького

Спогади Софії Шептицької про свого великого сина – одне з найважливіших документальних джерел до біографії Митрополита Андрея Шептицького. Вони приковують увагу читача від перших речень аж до кінцевого опису першої Служби Божої, яку відправив вересневого ранку 1892 р. о. Андрей Шептицький. Це не тільки талановито написані спогади, але водночас глибока психологічна драма. В ній виразно відчувається задум Божого Провидіння, що покликало молодого графа Романа, доктора права, до монашого життя, а згодом – до Митрополичого престолу, на якому віддано й жертовно служив Церкві й українському народові 44 роки.

Нарис українського історика Ярослава Заборовського про життя і служіння церкві та народові Митрополита Андрея Шептицького – одне з перших ґрунтовних досліджень цієї непересічної постаті.

А ще —  пастирське послання Андрея Шептицького “Як будувати рідну хату” — щоденний порадник для українців на всі випадки життя.

Сьогодні ми згадуємо його не лише як церковного діяча, а як людину великої віри, гуманізму і безмежної любові до свого народу. Приклад його жертовного життя є актуальним для українців особливо під час війни.

Бібліотекарі рекомендували присутнім такі книги:

Дванадцять листів Андрея Шептицького до матері/ упоряд. Григорій Меріам-Лужницький. – Л.: Світ, 1994. – 80 с.

Митрополит Андрей Шептицький/ упоряд. Ярослав Заборовський. – Л.: Олір, 1995. – 170 с.: іл.

Шептицька С. Молодість і покликання о. Романа Шептицького/ Софія з Фредрів Шептицька. – Л.: Свічадо, 2009. – 292 с.: іл.

150 думок митрополита Андрея Шептицького/ упоряд.Тереза Ференц. – Л.: Свічадо, 2015. – 144 с.

Шептицький А. Перше слово пастиря/ Андрей Шептицький. – Івано-Франківськ, 2015. – 175 с. – (Моє місто)

Відповідальні за проведення всі працівники.