Літературна візитівка “Наталія Кобринська: українська Аріадна і будителька жіночих душ”

2 червня 2025 року о 14 годині, на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради користувачам та гостям бібліотеки представили літературну візитівку “Наталія Кобринська: українська Аріадна і будителька жіночих душ”.

Захід відбувся з нагоди відзначення 170-ї річниці від дня народження української письменниці, публіцистки, видавчині, громадської діячки та засновниці жіночого руху в Галичині Наталії Кобринської (08.06,1855 – 22.01 1920)

Зі вступним словом про першу феміністку в Україні звернулася до присутніх завідуючка відділом обслуговування ЦБ Ольга Кирста. Своєю розповіддю вона констатувала вагомість письменницької та громадської діяльності пані Наталії, непересічність її літературного доробку.

Бібліотекарка Тетяна Нємцева ознайомила присутніх з життєписом Наталії Кобринської: від дитинства в обійсті Озаркевичів в селі Белелуї, Снятинського повіту на Станіславщині (тепер Івано-Франківщина) до смерті від тифу в місті Болехові.

Цікаво, що рідне місто Тетяни – Болехів. Саме там левову частину життя провела пані Наталія, гуляючи вечорами затишними вуличками в обрамленні медового липового цвіту.

Бібліотекарка ознайомила з захопливими фактами про письменницю:

харктерною ознакою та благом, яке вирізняло її на той час з поміж інших був доступ до якісної освіти. А це була розкішна можливість, дана небагатьом. Так у сім’ї отця Івана Озаркевича та Теофілії з Окуневських виховувалося п’ятеро дітей. Наталя була другою дитиною. Освіту, спрагла знань, дівчина здобувала вдома: спершу мала вчительку, а потім її педагогом став батько. Окрім загальних наук і української мови, вона мала уроки малярства та гри на фортепіано, а також вивчала іноземні мови;

у 1874 році Наталія виходить заміж у Снятині за теолога та шляхетного чоловіка Теофіла Кобринського. Це йому належать слова підтримки, звернені до неї: “В Галичині добрих ґаздинь багато, а тружениць духу мало”. Та їх подружнє життя тривало недовго. У 1882 році Теофіл Кобринський несподівано помирає і у 27 років Наталія стає вдовою. У день поховання вона відрізала свої довгі коси й поклала коханому в домовину. Можливо усвідомлюючи в глибині душі, що з його смертю померла не лише любов, а й надія мати поруч себе однодумця;

спостерігаючи сум доньки впереміш із тугою, батько везе її у Відень. Саме там вона починає подорожувати Європою, знайомиться із багатьма відомими людьми й пише своє перше оповідання “Пані Шумінська”, яке згодом отримає менш персоніфіковану назву “Дух часу”. У ньому йдеться про роздуми багатодітної матері, діти якої не слідують традиціям і усталеним звичаям, а обирають власні життєві шляхи. З їх ризиками й перевагами, позаяк долати стереотипи – це завжди про сильний дух;

знаковою подією у її житті було те, що Наталія Кобринська разом з Оленою Пчілкою власним коштом за підтримки Івана Франка видали жіночий альманах “Перший вінок” – він побачив світ у Львові у червні 1887 року у друкарні Товариства ім. Шевченка. На 464 сторінках “Першого вінка” були розміщені прозові, поетичні та публіцистичні твори 17 жінок-письменниць з усієї України.

Іван Франко назвав цей альманах одним з “найкращих і найбагатших змістом наших видань з того десятиліття”.

Альманах “Перший вінок” – винятковий інтелектуальний здобуток, з якого розпочалось видатне явище – народження жіночого руху.

Його сторінки стали дзеркалом думок, мрій і боротьби українок за право голосу, рівності в освіті, праці і суспільному житті.

В 2024 році Всеукраїнська громадська організація “Територія Жінок” з гордістю представила факсимільне видання альманаху як символ шани до наших попередниць.

Позаяк Тетяна одна з переможниць літературного конкурсу організованого ВГО “Територія жінок” в рамках проєкту “Вінок натхнення: відродження українського феміністичного слова “, то сьогодні також звучав уривок із її авторського есею “Буйний цвіт мрії Наталії”, в котрому щемко описано її кохання до Теофіла Кобринського. Кохання, котре тріпотіло все її життя метеликом на хітонових ніжках і буянню якого не завадила навіть смерть. Бо викристалізувалося у світлу пам’ять.

Родзинкою заходу став монолог бібліотекарки Читальної зали ЦБ Оксани Дубовської в образі Наталії Кобринської.

Саме вона двічі озвучувала Наталію Кобринську в екскурсіях, організованих Івано-Франківською МЦБС.

На закінчення присутнім представили однойменну книжкову виставку, з матеріалами якої ви зможете ознайомитись, завітавши на Абонемент ЦМБ (вул. Короля Данила, 16).

Створена Ольгою Михайлівною експозиція книжкої виставки вражала. Розмай пастельних півоній, білі пелюстки, лялька-мотанка, мереживна кавова стрічка – це все створювало візуальний ефект на слухачів, даруючи їм естетичну насолоду від споглядання на книжково-квіткову ольфакторну красу

Виставка діятиме до кінця місяця.

Інформацію підготувала бібліотекарка Абонементу ЦБ Тетяна Нємцева.

Відповідальні за проведення: Тетяна Нємцева, Ольга Кирста.