Літературний портрет «Шляхами долі Лесі Українки»

Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
                                    Леся Українка

  Цього року минає 155 років від дня народження великої української поетеси, драматургині, перекладачки та культурної ікони України – Лесі Українки. 25.02.2026 року у бібліотеці-філії №1 по роботі з дітьми   Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради  з учнями  ліцею № 4  3 – А класу (класний керівник Кузьма Наталія Василівна) було проведено літературний портрет “Шляхами долі Лесі Українки”. Бібліотекар розповіла  присутнім про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

Чи знаєте ви когось, хто здійснив подвиг?. Сьогодні ви почуєте про людину, яка здійснила подвиг в ім’я свого народу. Цю людину в народі називають дочкою самого  Прометея, бо герої її поезій “сіють квіти на морозі”, виступають проти рабства, ціною власної крові захищають свою країну.

Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків , знала близько 500 народних пісень, вона вчила любити і шанувати своє походження, свій народ. За коротке життя Леся встигла зробити  в галузі літератури  стільки, що вистачило б на життя кількох. Вона була поетом, драматургом, прозаїком, літературним критиком, публіцистом, перекладачем і фольклористом та стала першою жінкою, яка отримала звання академіка. На честь поетеси назвали астероїд 2616 Леся.

   Діти декламували вірші на слова великої поетеси, відгадували вікторину “Леся Українка – поетична пісня України”, де показали блискучі знання про життєвий і творчий шлях дочки Прометея. Дивлячись мультфільм “Біда навчить” юні читайлики побачили, як праця вчить розуму.

Провідний психолог Костянтинівської міської централізованої публічної бібліотеки Катерина Базиль провела для дітей ряд активностей для синхронізації роботи групи дітей для зняття м’язової напруги та підвищення концентрації уваги, яка називається “шум дощу”, яка була присвячена вмінню Лесі Українки єднатися з природою та зцілюватися її барвами. 

На завершення присутні у залі переглянули книжкову виставку “Ні! Я жива, я вічно буду жити…”