Посвята Герою України Степану Чубенку «Я звичайний українець…»

  Степан Чубенко – український школяр, воротар «ДЮСШ-Авангард» (Краматорськ), якого катували й розстріляли бойовики проросійської терористичної організації «ДНР» за проукраїнську позицію, нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (2017, посмертно). Наймолодший Герой України (2025, посмертно).

19 березня 2026 року о 13:30 в Читальному залі ЦБ ( вул. Пилипа Орлика, 5) Департаменту культури МЦБС Івано-Франківська відбувся захід: посвята Герою України Степану Чубенку «Я звичайний українець…». Модератором даного заходу була вчителька української мови і літератури ліцею №4 Івано-Франківської міської ради Лісова Таїсія Євгенівна. Вона наголосила на тому, що сьогоднішня зустріч – це не просто пересічна подія, це надважлива розмова про основне, про цінності, які не можна втратити. Адже Степан Чубенко був талановитим українським юнаком із Краматорська, який став символом мужності, патріотизму та незламності. Таїсія Євгенівна завдяки виваженому слову, щирості та тактовності створила атмосферу довіри і глибокого осмислення подвигу Героя України.

Мама Героя Сталіна В’ячеславівна Чубенко розповіла присутнім учням 11-А і 11-Б класів про те, що її син народився у 1997 році, навчався у школі, захоплювався футболом і був активним громадянином. Підтримував єдність України, брав участь у проукраїнських акціях, допомагав військовим. У 2014 році під час початку російсько-української війни Степан не приховував своєї позиції. Саме через свою проукраїнську діяльність він був затриманий проросійськими бойовиками. Юнака жорстоко вбили, а йому було лише 16 років. Говорили про Степана як про звичайного хлопця, який любив Батьківщину по-справжньому, без гучних слів, але з великою вірою і сміливістю. Його історія звучала особливо щиро: у спогадах матері, у рядках Степанових поезій, у мовчанні між словами.

Присутні ділилися думками, читали вірші, замислювалися над тим, яке коротке і праведне було життя юного Героя. Атмосфера була щемкою, але світлою, такою, що об’єднує всіх у книгозбірні. Окремим акцентом стало емоційне і щире читання учнями віршів Степана. Михайло Новиков, Богдан  Листопадов, Максим Гупало, Ірина Вагилевич та Анна Гримчак декламували з глибоким розумінням і відчуттям кожного слова. У їхніх голосах звучали не лише рядки віршів, а й повага, біль і гордість. Кожен виступ був по-своєму особливим, бо хтось читав тихо й проникливо, хтось – впевнено й натхненно, але всі разом вони створили атмосферу щирості та єдності.

Декламування стало живим нагадуванням про те, що пам’ять про Героя живе у серцях молодого покоління, а його історія знаходить відгук у душах тих, хто сьогодні зростає з любов’ю до України.

Отож, історія Степана – це історія про сміливість бути собою, навіть коли це смертельно небезпечно. Це про вірність країні, яка не має віку. Про силу духу, яка живе навіть після тілесної смерті.

Сьогодні ім’я Степана Чубенка носять вулиці, проводяться турніри з футболу, а пам’ять про нього живе у серцях українців як приклад справжнього громадянина. І ми пам’ятаємо про Героя, говоримо, не забуваємо, щоб його подвиг надихав ще багато поколінь юних українців.