Проєкт: Літературний простір Івано-Франківська «Читаємо своїх»

У місті, де камінь мостових пам’ятає кроки поетів, а вуличне повітря дихає словом, розгорнула свої крила подія, що торкнулася сердець — презентація-проєкт: літературний простір Івано-Франківська “Читаємо своїх”. Це була не просто зустріч із літературою — це був живий діалог із духом міста Івано-Франківська, з його голосом, написаним у віршах, есеях і прозі сучасників. Першим лектором цього символічного літературного дійства виступив знаний критик, літературознавець і палкий захисник українського слова — Євген Баран. Його виступ був глибоким розмислом про місію сучасного письменника, про слово як відповідальність, як пам’ять, як життєва сила. Він відкрив перед слухачами іншу грань літератури — інтелектуальну, духовну, вкорінену в українську ментальність. Далі розпочалися поетичні читання — жива течія голосів, де кожен автор звучав по-своєму глибоко, хвилююче.

Рядки линули з вуст, мов пісня з гір, мов тиха молитва: про війну і любов, про втрати і надії, про себе і свою землю. Присутні ніби ставали свідками народження нового сенсу — тут і тепер, у кожному вірші. У дружній атмосфері розгорталися короткі розповіді про творчі здобутки митців. Слухачі дізнавалися про книги, премії, літературні мандри та життєві виклики, які творили характер і голос кожного автора. Це була можливість не лише слухати, а й пізнавати — глибше, щиріше. Щирі і натхненні були слова директора Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради – пані Оксани Вовк, яка привітала присутніх, окреслила значення проєкту та звернулася до молоді з теплими настановами. Її слова, сповнені віри в силу української книги, стали гідним прологом до нових творінь. Зал не мовчав — відбулися обговорення і дискусії, живі та емоційні, бо справжня література не залишає байдужим. У цих розмовах було видно: Івано-Франківськ думає, читає, сперечається — а значить, живе. Виступив – Василь Загороднюк, один із ключових організаторів події. Його слово було чітким і теплим, наповненим вдячністю до всіх учасників і закликом до подальших зустрічей. Він підкреслив, що такі проєкти мають стати традицією, бо “читати своїх” — це не просто гасло, це культурна необхідність. Особливої душі заходу додала його відкритість. Серед присутніх були мешканці міста, студенти, учні ліцеїв, а також внутрішньо переміщені особи, для яких слово письменників стало опорою у новій реальності. Не обійшлося і без фіксації моментів: камери, трансляції, миті, впіймані у кадрі, — усе це залишиться як пам’ять і свідчення того, що література в місті — жива. Проєкт – презентація “Літературний простір Івано-Франківська” — це не просто подія, це серцебиття нашої культури. Ми читаємо своїх — і цим будуємо себе. Івано-Франківськ пишається, слухає і пише разом.