“Про рослини, в плодах яких восени Бог ховає сонце”

10 жовтня 2022 р. працівники бібліотеки-філії №1 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради підготували колоскові уроки   «Про рослини, в плодах яких восени Бог ховає сонце».

Бібліотекар підготувала інформацію про рослину рідного краю, зокрема- соняшник.

Зріють хліба. Під променем гарячого сонця посвітлішали поля. Король осіннього поля — соняшник. Це посланець сонця. Його знайдеш усюди: на полі, у городі, на подвір’ї. Соняшник, мабуть, єдина квітка, що поєднує в собі красу і користь. Рівна, висока, з сумно нахиленою набік яскраво-жовтою голівкою. А якщо зазирнути під пелюстки, то побачиш чорні клітинки. Саме ці маленькі клітинки і приносять стільки користі людині. Соняшники піднялися над землею, своїм ласкавим полум’ям наче зігрівають, окрилюють, підносять тебе.

Соняшник – це красива сільськогосподарська рослина. У неї високе і м’ясисте стебло. Великі зелені листки схожі на оксамит. А називається ця рослина так, тому що вона схожа на сонце. Пелюстки соняшника забарвлені в золотавий колір. Соняшник незвичайна рослина, вона повільно повертає свою яскраву голівоньку за сонечком. Так квітка, ніби хизується своїми гарними пелюстками.

Соняшник – це молодший брат небесного сонця, але живе на землі. Теплого ясного дня соняшник завжди піднімає свою красиву голівку вгору. Його усміхнене темне обличчя оточене щільним вінком з яскраво-жовтих пелюсток, гладких та ніжних на дотик. А от стовбур та листя в соняшника вкриті дрібними- дрібними колючками, і об них можна сильно подряпатися. Коли соняшник доцвітає, його пелюстки втрачають колір та стають жорсткими й сухими. Зате в ньому достигає насіння, яке ми із задоволенням їмо чи робимо олію.

А ще про соняшник можна почитати у книгах: Зірки Мензатюк «Український квітник», Євгена Гуцало «У гаї сонце зацвіло», збірник «Я все люблю в своїм краю», Тамари Коломієць «Де ховає сонце роси» та ін…

Тож приходьте до нашої бібліотеки, та дізнаєтеся багато цікавої інформації про рослин нашого краю.