Ретропогляд “Легенди старого міста”

Наш чудовий Івано-Франківськ 7 травня відзначає день народження. 363 роки тому місто отримало Магдебурзьке право. Ця подія розпочала відлік історії Івано-Франківська. Хоч, зрозуміло, що місту більше, ніж 363. А вона, історія, оповита легендами та бувальщинами. З нагоди Дня міста ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради поринули з нашими читачами в глибини історії, провівши ретропогляд “Легенди старого міста”. Наш захід відкрив перед читачем багатий і різноманітний світ урбаністичного фольклору Івано-Франківська, який передає специфіку міста, його історію та культурну спадщину. Ми зібрали видання, над якими трудилися франківські історики та краєзнавці: Володимир Полєк, Петро Арсенич, Михайло Головатий, Василь Бабій. 

Напевно, найбільш ревним дослідником міських легенд є краєзнавець Іван Бондарев. З-під пера науковця вийшла тематична книжка “Легенди і бувальщини Івано-Франківська”. Друкуються легенди, зібрані ним, і в періодичних виданнях. Пропонуємо вашій увазі одну з них з онлайн видання “Репортер”: “Як німці кінотеатр не збудували”. Мікрорайон Пасічна за кількістю новобудов, напевно, лідирує у Франківську. Коли їдеш повз сучасні висотки, важко уявити, що тут колись було маленьке село, яке у 1958 році приєднали до міста. Нині про колишнє сільське минуле майже нічого не нагадує. Кількість старих хатинок стрімко зменшується, поступаючись місцем багатоповерхівкам. Втім, є на районі одна споруда, на яку в забудовників рука (чи то ківш бульдозера) точно не підніметься. Це греко-католицька церква святого великомученика Дмитрія, зведена у 1904 році. За понад сторічну історію храм кілька разів чудом уникнув знищення. Вперше це сталося у 1916, під час Першої світової війни. Тоді лінія фронту стабілізувалася по річці Бистриці-Солотвинській. Позиції в Пасічній тримали австрійці, яких регулярно обстрілювала російська артилерія. Більша частина села лежала в руїнах, але храм ворожі снаряди обійшли. За совітів церкву закрили, а пізніше влаштували склад театрального реквізиту. В середині вісімдесятих у мікрорайоні активно працювали будівельники з соціалістичних країн. Німці й чехи зводили житлові будинки, лікарню, школу. А ще будівельники з НДР мали спорудити тут великий кінотеатр. Якраз на місці старої дерев’яної церкви. Вже був затверджений проєкт, виділили техніку, але виникло питання – хто зруйнує храм? Німці навідріз відмовились це робити. Вони казали, що без проблем збудують кінотеатр, але храм трощити не згодні. Якщо церкву знищать місцеві – тоді нема питань. Мешканець Пасічної Ігор Каюк казав, що німці навіть підігнали бульдозер з грейдером і залишили ключі у замках запалювання. Мовляв, хто бажає, – вперед! На щастя, охочих не знайшлося. Нині церква Святого Дмитра є найдавнішим об’єктом Пасічної. Ось така історія. Міські легенди допомагають відчути себе причетним до тієї чи іншої спільноти, часто несуть зерно історичної правди, не кажучи вже про те, що таємничі міські історії приваблюють туристів.

Вітаємо вас з Днем міста Івано-Франківська. Зичимо вам і нашому місту процвітання, добробуту та миру!

Відповідальні працівники бібліотеки-філії №3.