Хрещення Господнє

Коли в Йордані хрестився Ти, Господи,
Троїчне явилося поклоніння:
бо Родителя голос свідчив Тобі,
возлюбленим Сином Тебе називаючи;
і Дух у виді голубинім засвідчив твердість слова.
Явився Ти, Христе Боже,
і світ просвітив, слава Тобі.

Хрещення Господнє — третє і завершальне велике свято різдвяно-новорічного циклу, яке з любов’ю і трепетом у серці називаємо Йорданом або Водохрещем. У цей благословенний день Ісус Христос прийшов до тихоплинних вод Йордану і прийняв хрещення від святого Івана Предтечі. І сталося велике Богоявлення: з небес пролунав голос Бога-Отця, Який назвав Його Своїм Улюбленим Сином, а Святий Дух у світлому образі голуба зійшов на Нього. Так світові була явлена Пресвята Трійця — таємниця любові, єдності й спасіння.

З найдавніших часів Церква з особливою пошаною ставиться до йорданської води — великої святині, наповненої Божою благодаттю. Її бережуть у домівках цілий рік, з молитвою і вірою, лагідно називаючи водицею-йорданичкою. Вона — не оберіг у магічному сенсі, а знак Божої присутності, нагадування про Христа, Який освятив усі води землі. Український народ з покоління в покоління ніс глибоку пошану до води — як до Божого дару і джерела життя. Наші предки вміли пити воду з криниці долонею, з вдячністю і тишею в серці, бо знали: кожна крапля — благословення. Вода напувала ріллю, зрощувала хліб, єднала сіль і працю людську, давала силу жити і надіятися. Земля дідів і прадідів, освячена молитвою, потом і вірою, завжди була довірена Господу. На Водохреща ми з особливою надією молимося за мир. Молимося, щоб святою йорданською водицею Господь окропив усю Україну — благословенну землю наших предків, наші домівки, поля і дороги, ріки й криниці, серця і думки. Нехай у цій воді змиється страх і зневіра, а прийдуть спокій, єдність і світло. Цього святкового дня ми з радістю відкриваємо двері наших бібліотек для спільної молитви. Запрошуємо священників, щоб освятити і окропити йорданською водою ці оселі книги і знання — місця, де слово живе, навчає, лікує душу і зберігає пам’ять народу. Нехай Божа благодать перебуває серед книжкових полиць, у тиші читальних залів, у кожному серці, що шукає істини. Бо справжня сила йорданської води — у вірі й молитві, у довірі до Господа Ісуса Христа. Коли з чистим серцем схиляємося перед Богом, тоді й вода стає джерелом миру, надії та оновлення. І нехай цього святого дня у наші душі увійде тиха радість, а над Україною розіллється благословення — як світла йорданська вода, дарована нам з небес.