Історична розвідка «Феномен Степана Бандери»

«Ні на що не здадуться навіть найкращі нагоди й готовність допомогти, якщо сама нація не виборює й не кує своєї долі власною боротьбою.»
Степан Бандера

“Постать Степана Бандери і трагічна, і героїчна, – вважає український історик Володимир В’ятрович, – його особиста трагедія тісно пов’язана з трагедією України. Уявіть собі: жити посеред кривавого XX століття, у час, коли зіткнулися два тоталітарних режими. І намагатися встояти на двох ногах, та ще і не прогнутися. Очевидно, що це коштувало йому життя. Бандера тричі свідомо йшов на смерть. Спочатку поляки, потім німці, а потім уже радянські спецслужби…”

Початок року збігається з днем народження ідеолога українського націоналістичного руху ХХ століття Степана Бандери. Саме тому ми, бібліотекарі  бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради, 3 січня 2026 року провели захід, присвячений цій видатній особистості, під назвою “Феномен Степана Бандери”. На захід були запрошені користувачі бібліотеки та ВПО. Бібліотекарка розповіла про життя і діяльність легендарного провідника. Цього дня ми пропонували нашим користувачам видання, які допоможуть ближче пізнати ідеї, що декларував та втілював у життя Провідник. А може й надихнуть продовжити їх реалізацію. Серед них книга «Степан Бандера: …коли один скаже: Слава Україні!», до якої увійшли вибрані статті Степана Бандери. Чи прекрасне видання для дітей «Степан Бандера і я», яке цікаво і доступно розповідає про добу, коли жив Степан Бандера, про події, що спонукали його до боротьби, розвінчує міфи, які вигадала і продовжує поширювати московська пропаганда.

Також ми підготували цікаві факти з життя одного з найвизначніших українців у світі, аби доповнити образ Лицаря великої Ідеї звичайними побутовими фактами, які дуже часто відіграють значну роль у формуванні цілісної особистості і «олюднюють» героїчного персонажа:

Степан Бандера в дитинстві заганяв собі голки під нігті. Твердо  вирішив, що боротиметься за українську державу, тому готував себе до катувань з боку каральних органів.

Степана Бандеру прийняли в «Пласт» з третього разу. Через хворобу суглобів йому двічі відмовляли у вступі. Незважаючи на невисокий зріст та хворобливість, він був активним учасником «Пласту».

Наприкінці 1920-х років він креативно заявив про національну ідею. У Калуші хлопці-вершники на конях прорвали поліцейський кордон і почтом супроводили візит Митрополита Андрея Шептицького. Пізніше цю ініціативу назвали «кінною бандерією».

З 1928 по 1933 роки вчився на агрономічному відділенні Львівської політехніки.

У 27 років поляки засудили Бандеру до двох довічних ув’язнень. Коли Бандеру, тодішнього крайового провідника ОУН на західній Україні, ввели до суду, присутні встали та привітали його стоячи. Польські судді, подумавши, що до зали входить хтось із високих польських чиновників, також встали зі своїх стільців.

В 1941 році німецька влада заарештувала Степана Бандеру, вимагаючи від нього скасування Акту проголошення Української держави. Він відмовився і був запроторений до концтабору Заксенгаузен, де утримувався до 1944 року.

Степан Бандера захоплювався різними видами спорту: лижним, шахами. Грав на музичних інструментах, був членом драматичного гуртка. Любив кермувати автівкою, улюблений автомобіль – опель «Капітан».

Про його боротьбу проти польського імперіалізму, більшовицького тоталітаризму, нацизму та визвольний рух за відновлення Української держави ви дізнаєтесь, якщо завітаєте до нашої бібліотеки.