«Давно то було. Так давно, що і степи вже забули, заростили рани, заколосилися новими хлібами. Тільки тіні інколи зринають, зітхаючи. Тільки маки цвітуть, рясно напоєні кров’ю, та вітер приносить з собою ті давні забуті оповіді», сумує скорботою у полях…

Сьогодні, 24 листопада о 16.00 центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери,8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради провела для дітей екскурсію у просторі і часі, розкриваючи історичну правду про голодомор в Україні  «І  свічка плакала в скорботі».

Учні 5-х класів поступово відкривають сторінки далекого минулого, дізнаються історичну українську правду, яку довгий час приховували від нас і навіть говорити про це було заборонено. Але не знаючи минулого, ми не можемо обрати вірний шлях у майбутньому. Тож і доводиться відкривати та щоразу зазирати у ті жахливі сторінки такого ще недалекого минулого.

Діти слухали уривки з оповідань «Перекличка» К. Гулака, «ГолодоМор» Н. Клевцової. Знайомилися з книгою Ю. Смаль та Ю. Ганик «П’ять колосків».

Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Енергетика болю, що міститься в них, є тими цілющими ліками, які виліковують душі від байдужості, безпам’ятства і забуття. Вони – цілющі ліки слів.

Учасники заходу переглянули мультфільм про Голодомор. Ця мальована історія – монолог-розповідь бабусі. Вона вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933 рр. Це сумна й моторошна сповідь очима дитини.

Читачі висловлювали свій емоційний відгук після почутих уривків та долучилися до створення «Панно пам’яті».

Сьогоднішнім юнакам та юнкам належить далі нести ці знання крізь віки. Аби ми не загубилися на такій великій планеті Земля, аби могли протистояти нищенню нашої нації, природи та культури.