25 Лютого 2026

Літературно-поетичні читання «Славетна дочка України»

  25 лютого 2026 року бібліотекою-філією №16 (с. Черніїв) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради спільно із директоркою Будинку культури, учнями 7- Б класу Черніївського ліцею ( класний керівник Надія Яцишин) та читачами бібліотеки провели літературно-поетичні читання «Славетна дочка України» приурочені 155-й річниці від дня народження Лесі Українки  –  видатної поетеси, драматургині, громадської діячки, символу незламності й духовної сили українського народу.

 Захід розпочався короткою розповіддю про життєвий і творчий шлях Лесі Українки, її мужню боротьбу з недугою, активну громадську позицію та неоціненний внесок у розвиток української літератури. Присутні дізналися цікаві факти з біографії поетеси та ознайомилися з тематичною викладкою літератури «Леся Українка: любов, страждання, боротьба і слово».

 Учасники заходу декламували поезії. Щирі слова, проникливе виконання створило особливу атмосферу духовності і натхнення. Поетичні рядки Лесі Українки звучали як заклик до любові рідного слова, віри у власні сили та відданості Україні. Захід нагадував про те, що її творчість залишається актуальною й сьогодні, надихає нові покоління на боротьбу, творчість і служіння своєму народові.

  Щиро дякуємо всім за підтримку та участь у літературно-поетичних читаннях.

Детальніше

25 Лютого 2026

Літературний портрет «Шляхами долі Лесі Українки»

Так! Я буду крізь сльози сміятись,
Серед лиха співати пісні,
Без надії таки сподіватись,
Буду жити! Геть думи сумні!
                                    Леся Українка

  Цього року минає 155 років від дня народження великої української поетеси, драматургині, перекладачки та культурної ікони України – Лесі Українки. 25.02.2026 року у бібліотеці-філії №1 по роботі з дітьми   Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  міської ради  з учнями  ліцею № 4  3 – А класу (класний керівник Кузьма Наталія Василівна) було проведено літературний портрет “Шляхами долі Лесі Українки”. Бібліотекар розповіла  присутнім про життєвий і творчий шлях Лесі Українки.

Чи знаєте ви когось, хто здійснив подвиг?. Сьогодні ви почуєте про людину, яка здійснила подвиг в ім’я свого народу. Цю людину в народі називають дочкою самого  Прометея, бо герої її поезій “сіють квіти на морозі”, виступають проти рабства, ціною власної крові захищають свою країну.

Леся Українка стала найбільшим збирачем українського фольклору, зберігши його для нащадків , знала близько 500 народних пісень, вона вчила любити і шанувати своє походження, свій народ. За коротке життя Леся встигла зробити  в галузі літератури  стільки, що вистачило б на життя кількох. Вона була поетом, драматургом, прозаїком, літературним критиком, публіцистом, перекладачем і фольклористом та стала першою жінкою, яка отримала звання академіка. На честь поетеси назвали астероїд 2616 Леся.

   Діти декламували вірші на слова великої поетеси, відгадували вікторину “Леся Українка – поетична пісня України”, де показали блискучі знання про життєвий і творчий шлях дочки Прометея. Дивлячись мультфільм “Біда навчить” юні читайлики побачили, як праця вчить розуму.

Провідний психолог Костянтинівської міської централізованої публічної бібліотеки Катерина Базиль провела для дітей ряд активностей для синхронізації роботи групи дітей для зняття м’язової напруги та підвищення концентрації уваги, яка називається “шум дощу”, яка була присвячена вмінню Лесі Українки єднатися з природою та зцілюватися її барвами. 

На завершення присутні у залі переглянули книжкову виставку “Ні! Я жива, я вічно буду жити…”

Детальніше

25 Лютого 2026

Літературний портрет «Нехай мої струни лунають»

“Завжди терновий вінець буде
кращий, ніж царська корона.
Завжди величніша путь на
Голгофу, ніж хід тріумфальний”.
Леся Українка.

  “Від часу Шевченкового “Поховайте та вставайте, кайдани порвіте” Україна не чула такого сильного, гарячого та поетичного слова, як із уст сеї  слабосилої  хорої дівчини”. Так писав про Лесю Українку Іван Франко. “Геній в умовах заблокованої літератури”,- так назвала її Ліна Костенко. “Коли б треба було окреслити творчість Лесі Українки одним словом,- писав Максим Рильський, – то найвідповідніше слово було б – боротьба”. Ця боротьба надзвичайно чітко висвітила вийняткову мужність, принциповість, духовну красу і мистецьке обдарування Лесі Українки. З’явившись на межі двох століть і двох епох, її творчість стала однією із вершин української літератури, а талант проявився у багатьох царинах літературної творчості – поезії, драматургії, прозі, літературній критиці та публіцистиці, перекладацькій роботі та фольклористиці. Загалом творчості Лесі Українки властиві героїчна масштабність, афористична метафоричність, висока естетична культура, активні пошуки нових жанрів (катрени, секстини, октави, сонети, ліро-епос, білі вірші) і способів ритмічного оформлення. Одним із вершинних досягнень Лесі Українки можна вважати її драматургію. Будучи важко хворою вона здійснила справжній творчий подвиг, створивши біля двадцяти драматичних творів, серед яких “Одержима”, “Кассандра”, “У пущі”, “Бояриня”, “Оргія”, “Камінний господар” та вічно жива “Лісова пісня”, написана влітку 1911 року впродовж 12 днів. Народилася вона з туги за рідним краєм. “Мені здається, що я просто згадала про наші ліси та затужила за ними. Я й здавна ту Мавку в умі держала, відтоді як в Колодяжному в місячну ніч бігала самотою в ліс і там ждала, щоб мені привиділася мавка”,- згадувала авторка. Леся Українка, як лірик, і як
 драматург, внесла в українську літературу образ нового типу особистості-людини непохитної волі, високих почуттів, великої любові до природи і людей, людини гордої, талановитої і мужньої. Вона належить до митців, які пережили свій час, а її літературна спадщина стала однією з вершин художньої свідомості українського народу і водночас видатним набутком світової літератури.
      До 155-річниці з дня народження поетеси бібліотекою-філією №23 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури  24 лютого 2026 року був проведений захід – літературний портрет “Нехай мої струни лунають”. Завідувачка бібліотеки ознайомила старшокласників Братковецького ліцею з книжковою виставкою “Геній тендітної незламності” та провела бесіду “Стрічка життя і творчості Лесі Українки”. Учасники заходу зацікавлено гортали сторінки нових книг, знову і знову стрічаючись із палким Лесиним словом. І знову оживали “Надія”, “Досвітні огні”, “Конвалія”, “До музи”, “Давня весна”, “Хотіла б я піснею стати” “І все-таки до тебе думка лине”, “Стояла я і слухала весну”, “Твої листи завжди пахнуть зов’ялими трояндами”, “Мріє, не зрадь!”, “Завжди терновий вінець”, “”Хто вам сказав, що я слабка” та уривки із чарівної “Лісової пісні”. І на зорі третього тисячоліття ми чуємо предивні звуки сопілки, що будять нас, українців, із віковічного сну до життя, які розбудили прекрасну Мавку-Дух України, Берегиню України і вселили їй душу, щоб вона жила вічно. Тож станемо перед Лесею, як перед пречистою душею України, що житиме вічно, бо в серці має те, що не вмирає, її не погасити в небесах вічності , як сонця в небі і не відділити від України, як не розділити сповите в любові ймення ЛЕСЯ УКРАЇНКА.
Детальніше

25 Лютого 2026

25.02.2026 – 155-річчя від Дня народження Лесі Українки.  

25 лютого 1871 року в Новограді-Волинському народилося світло, якому судилося стати голосом нації. У родині Петра Косача — дійсного статського радника, мецената, члена «Старої громади», та Ольги Драгоманової-Косач — письменниці, відомої як Олена Пчілка, з’явилася на світ дівчинка Лариса. З ранніх літ її оточували книга, пісня, слово і думка, що вчила не мовчати. У її серці рано оселилася боротьба — тиха й велична, вистраждана і світла. Хвороба не зламала її духу, а загартувала, перетворивши біль на поезію, а страждання — на силу слова. Вона навчилася говорити з вітром і зорями, з минулим і майбутнім, з людиною і цілим народом. Під іменем Леся Українка вона увійшла в історію української та європейської літератури як поетка, драматургиня, перекладачка і громадська діячка. Її рядки стали мечем і молитвою, надією і викликом, що й нині звучать актуально і пророчо. Леся Українка — це не лише ім’я в книгах. Це нескорений дух, вільна думка і вогонь слова, що й досі зігріває українську душу.

Детальніше

25 Лютого 2026

25 лютого — День української жінки

Вона народжується разом із піснею — тихою, як ранковий туман над полем, і дзвінкою, як солов’їна трель у вишневому саду. Українська жінка говорить мелодійною мовою, у якій живе історія роду, біль втрат і надія на світло. Її краса не лише в рисах обличчя, а у світлі очей, що вміють чекати й вірити. На її голові вінок — як оберіг із квітів і пам’яті предків. Або барвиста хустка, що зберігає тепло дому й пахне хлібом. Її руки — працьовиті, натруджені, але завжди ніжні. Цими руками вона сіє й жне, пече хліб і благословляє в дорогу. У кожному дотику — ласка, у кожному слові — любов. Українська жінка вміє бути сильною, коли світ хитається. Вона тримає небо над родиною, навіть коли серце болить. Її пісня — це молитва за дітей, за дім, за Україну. У колисковій, що лине з її вуст, — спокій ночі й захист від усього злого. Там — мамина ніжність і віра в завтрашній день.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top