Міжнародний день рідної мови відзначається щороку 21 лютого. Свято було проголошене ЮНЕСКО у 1999 році з метою збереження мовного різноманіття та підтримки багатомовності у світі. Мова – це не тільки засіб спілкування, а й надзвичайно велика цінність будь якого народу. Це скарбниця усіх духовних надбань нації, досвіду життя, праці й творчості багатьох поколінь.

23 лютого 2026 року в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) Департаменту культури Івано-Франківської міської бібліотеки відбулася поетична година «Ну що б, здавалося, слова…». Відвідувачам бібліотеки була запропонована виставка патріотичної літератури «О, слово рідне! України слава». Присутні з інтересом цікавилися книгами та ознайомлювалися із поданою бібліотекарями інформацією про нашу рідну мову, цікавими виявились для них і статті, представленні на виставці.
Відеочитання віршів — це сучасна та креативна форма відзначення Міжнародного дня рідної мови, вони об’єднують учасників, допомагають відчути красу слова й підкреслюють значення рідної мови як духовного скарбу народу. Бібліотекарі читального залу, в рамках відзначення Міжнародного дня рідної мови, записали відеочитання віршів про українську мову. Метою читань стала популяризація української мови, формування мовної культури та виховання поваги до духовної спадщини українського народу. Відеочитання стали вагомим внеском у популяризацію українського слова та ствердили важливість збереження і розвитку рідної мови як невід’ємної складової національної культури й духовності.

«І рани їхні вже не їм болять. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло, Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла…»                                                                                                                                                                                                                                                                                         Людмила Максимлюк

  Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентувала читачам виставку-присвяту “Земні шляхи Небесної Сотні”.

Свобода – основа людського існування, це можливість вільного вибору, усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановуємо  гаслом “Вдячні за свободу!”

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, за утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

• День Героїв Небесної Сотні – це вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави.
• Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.
• Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
• Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. 
• Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська.
• Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи.
• Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
• Назва “Небесна Сотня” виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах.
• До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Кожен, хто відвідав цю виставку, торкнувся пам’яттю чи дізнався про ті буремні дні. А світло свічки стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради свободи та незалежності жертвував собою. Вони житимуть у нашій пам’яті вічно!

 Слава Україні! Героям слава!