Засміюється небо сонячним розмаєм, ніби благословляє землю на новий день. У саду калина напивається сонця, тріпоче кожною гілкою, мов жива пам’ять роду. Духмяні трави заграють росами, і в тиші світанку заспівує серце — пісню про Вкраїну, щиру й незламну. Ця пісня розповідає світу про ранкову зорю, що сходить над українськими полями, про синьоокі волошки в зелених гаях, про сорочку-вишиванку — не просто одяг, а оберіг, у якому зашита доля народу. Вона лунає, як спів соловейка, що не може наспіватися до самого ранку, бо любов до рідної землі безмежна. І над усім цим — Державний Герб України. Тризуб, як знак сили, волі й тяглості поколінь. У ньому — княжа мудрість і сучасна мужність, у ньому — наша історія і наша надія. 19 лютого ми вшановуємо цей символ, що єднає українців, де б вони не були, нагадує про коріння і кличе берегти державу. Нехай не згасне зіронька ранкова над Україною, нехай вдача й Божа благодать не покидають її долі. Будь благословенна, земле калинова, найдорожча у світі. Ти одна можеш розповісти світу правду про себе — мовою пісні, символів і серця, у якому живе Герб України як знак незламності та любові.

  З-поміж плеяди педагогів і психологів, які зробили вагомий внесок у розвиток дошкільного виховання в Україні, гідне місце посідає Софія Русова. Вона відчувала багатство української національної культури та мови, любила народ усім сердцем, безкорисливо, по-дитячому щиро. Все своє життя ця гідна найвищої пошани шведка дбала про розвиток нашої культури, становлення українського суспільства, національного виховання дітей та молоді.
Сьогодні, 18 лютого 2026 року, український народ відзначає 170-річчя від дня народження Софії Федорівни Русової. 18.02.2026 р. о 12:00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради у співпраці з Івано-Франківським територіальним центром соціального обслуговування відбувся захід: година з цікавою особистістю “Софія Русова – берегиня дошкільної української педагогіки” (до 170-річчя від дня народження Софії Федорівни Русової).

Провідний бібліотекар читального залу ЦБ коротко проаналізувала життя, педагогічну діяльність, творчу спадщину С. Русової, проілюструвала свою розповідь матеріалами тематичної добірки літератури “Софія Русова – апостол Правди і Науки”. “Сьогодні її ідеї звучать особливо актуально. Тож не дивно, що саме творчі пошуки приводять педагогічні колективи України до спадщини Софії Федорівни”, – наголосила у своїй розповіді Надія Каретнікова.
Понад півстоліття ім’я цієї визначної громадської діячки і просвітительки, фундаторки української дошкільної педагогіки замовчувалося, праці не були доступні читачам через їхнє, як вважалося націоналістичне (а не національне!) спрямування. Однак ідеї її не забуті, у наш час вони відроджуються і втілюються в роботі дитсадків, її погляди знаходять своє продовження в працях сучасних науковців.
Гість заходу поет Василь Васильович Хорошун, родом з Сіверо-Донецька, читав свої ліричні зворушливі вірші про любов до рідної мови, Батьківщини і віру в перемогу над ворогом.