125 років від дня народження Олександра Ковіньки

14 січня, 125 років від дня народження Олександра Ковіньки — українського письменника, чиї твори стали невід’ємною частиною нашої культурної спадщини. Його життя, як і його творчість, залишило глибокий слід у серцях тих, хто колись поринав у його слова. Ковінька був майстром опису душевних переживань, він умів у простих речах знаходити глибинний зміст і передавати його через образи, що торкалися найпотаємніших куточків людської душі. Всі його твори пронизані відчуттям рідної землі, неповторності української природи, з її лісами, полями, річками та тихими селами, де життя тече за своїм, стародавнім ритмом. Він умів побачити в усьому навколишньому щось більше, ніж просто предмет чи явище — він шукав в усьому те, що є вічним, невидимим, але важливим. Однією з основних тем його творчості була людина — її прагнення до самопізнання, до правди, до внутрішньої гармонії. У його текстах герої часто відчувають себе на роздоріжжі, шукаючи свій шлях серед світу, що змінюється. І хоча часи змінювалися, проблеми людської душі залишалися такими ж актуальними, як і тоді, коли писалися його твори. Ми вшановуємо пам’ять цього великого письменника, чиї слова і сьогодні розцвітають у серцях тих, хто шукає відповіді на важливі життєві питання. Ковінька залишив нам спадщину, яка не втрачає свого звучання, і яка навчає нас бути щирими, відвертими та справжніми. Він був і гумористом. Олександр Ковінька є автором 30 збірок гумору і сатири та повістей. Олександр Ковінька не лише розповідав історії, він запрошував до роздумів, до глибоких, іноді складних, але таких необхідних розмов з самим собою. І сьогодні його книги продовжують бути актуальними, адже теми, підняті в них, стосуються кожного з нас: пошук себе, боротьба зі сумнівами, прагнення до справжньої свободи.

Детальніше

Заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець»

13. 01. 2025 р. у читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулося чергове заняття літературного гуртка «Об’єднання творчих сердець». Керівник гуртка – поетеса, письменниця-казкарка Роксоляна Дебенко. На сьогоднішньому занятті учасники організували розколяду. Співали колядки, декламували вірші про коляду, про дідуха, про народження Ісуса Христа. Сьогодні учасники літературного гуртка познайомилися з новим членом об’єднання – це Йосип Кость. Поет вже видав три свої збірки поезій на тему філософії життя. Йосип Кость зачитав свої улюблені вірші. Також Тетяна Шевченко прочитала свою розповідь про творчі задуми.

Детальніше

Кінозал “Релаксотерапія”

13. 01.2025 р. о 12:00 у читальному залі ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся показ фільму «Спілка мертвих поетів». Американська драма 1989 року режисера Пітера Віра за сценарієм Тома Шульмана. Дія фільму розгортається у 1959 році у вигаданій елітній школі-інтернаті, й розповідає про вчителя англійської мови та літератури Джона Кітінга (Робін Вільямс), який надихає своїх учнів змінити хоч щось у своєму житті й пробуджує у них інтерес до поезії та літератури. Дія фільму відбувається у підготовчій школі міста Велтон у штаті Вермонт. Натхненні учні досліджують шкільні роки самого Кітінга, й відроджують «Спілку мертвих поетів», до якої свого часу входив їх вчитель. Станом на 1 березня 2024 року фільм посідає 196 позицію у списку 250 кращих фільмів за версією IMDb.
На перегляд кінострічки завітали мешканці міста та учасники Івано-Франківського територіального центру соціального обслуговування.

Детальніше

Година спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю”

12 січня – День українського політв’язня. День українського політв’язня відзначають з 1975 року за ініціативою В’ячеслава Чорновола, який закликав протистояти репресіям і жорстокості радянського режиму. Дату обрали не випадково. Адже трьома роками раніше, 12-14 січня 1972-го року, радянська влада провела так званий «генеральний погром», розпочалася масова хвиля арештів представників шістдесятництва. Такий “генеральний погром” зачепив багатьох дисидентів України. Це була спецоперація “Блок”, розпочата КГБ ще із середини літа 1971 року, з метою нейтралізації української еліти, придушення демократичного руху та припинення розповсюдження самвидаву. Кремль дуже боявся свідомих українців і використовував свої звичні, напрацьовані десятиліттями методи, аби зупинити антисовєцьке “свавілля”. Цей день також називають “арештована коляда”, або різдвяні чи січневі погроми.

13 січня 2025 року о 13.00 працівники читального залу ЦБ (вул. Пилипа Орлика, 5) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели годину спомину і шани “Життя, окрилене національною ідеєю” до Дня українського політв’язня.

Детальніше

Година з книгою “Ставай, Україно, до бою”

 12 січня о 15 годині, у День українського політв’язня на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС відбулася година з книгою “Ставай, Україно, до бою” Катерини Мандрик-Куйбіди – української поетеси, учасниці визвольних змагань, довголітньої політичної ув’язненої.
🔶️Дух пані Катерини не зламала ні радянська репресивна машина, ні катівні, ні спецпоселення. У її душі квітнув пурпур цикорію, розстелались густо-зелені ліси рідного села. Ось як писав у передмові до цієї книги український літературознавиць Степан Хороб:🔷️“Саме віра і пам’ять є у поетичному світі Катерини Мандрик-Куйбіди тими національно-духовними й естетичними імперативами, без яких вона не мислить ні свого життя, ні життя своїх вцілілих у борні побратимів, зрештою, ні сущих та майбутніх поколінь своїх співвітчизників: “ти без віри, як безкрила птаха”, “віру бережи свою щомога”, “всю правду голосно кажіть!”, “та пам’ять духу ожива”. Ось як життєстверджувально писала Катерина Мандрик-Куйбіда, гаптуючи поетичним словом новий овид для прийдешніх поколінь:
***
Нас не впокорила пітьма
І холоди московських тюрем,
Тайга у Комі та зима.
Свою недолю ми обдурим!
Наш дух свобідний не зламав
Своїм шаленством ворог лютий.
Як скот у таборі тримав.
Йому ми цього не забудем!
Скипає ненавистю кров,
Ми помстимося, лютий враже.
Ти українців не зборов!
А ми тебе? – Це час покаже.
Із цим на силі ми ростем
Неначе увібрали гори.
Москво, помститися прийдем
І спалимо тебе, потворо!
[1957 рік]
📖Поезії пані Катерини ольфакторні: читаючи – відчуваєш шлейф макового цвіту з бахромою-серцевинкою, ноти різнотрав’я рідних стежок. А поміж ними аромати шафранів, бузку, світанкової роси. Здається, аби вижити там, серед лютих морозів, треба було зобразити все дороге серцю словом! І те звучання було своєрідним метафоричним льодорубом для всіх, кого живило слово цієї Жінки:
***
Морозом лютим, снігопадом
Із двадцять п’ятим роком нині
Мене весна вітала радо…
І вдарив конвоїр по спині
[1952 рік]
🔷️Під номером “В-1-684”, пані Катерина відбувала таборові літа. Цинга, блощиці, матраци й подушки, набиті дерев’яною стружкою, примерзле до інею стін її сатинове волосся, затхле повітря бараку й постійно присутній у ньому дух смерті. І все ж серед цих тернових колючок, поетеса берегла свою душу:
✒️“За цих нелюдських обставин виникала особлива потреба в інтенсивному духовному житті. Лише воно тримало тебе людиною, попри намагання системи перетворити кожного на тварину, яка живе тільки інстинктами. Глибокі релігійні переживання, пошук сенсу саме в такому табірному житті, обов’язок продовжувати боротьбу в нових умовах, звернення до творчості дозволяло в’язням зберегти себе і вижити”.
🔷️Ось як згодом напише про пані Катерину син-поет Василь Куйбіда:
***
Сивина, кульбаби і криниця,
Пісня нахилилася над ними.
Мама у реальності чи сниться
За часів, що стали золотими?
Не вагайся, не впадай у тугу.
Мерехтить – інакшає безодня,
І дощі ідуть із виднокругу,
Де рука орудує Господня.
Ось вона змережила майбутнє,
Браму неба вивершила строгу.
Сивина, кульбаби – ось посутнє,
І дощі уже через дорогу.
[зі збірки Василя Куйбіди “Розпізнавання голосів”, Київ “Юніверс”, 2015 рік].
📖Упродовж дня бібліотекарка Тетяна Нємцева ознайомлювала присутніх як із творчістю пані Катерини, так і її особистістю. 🎬Для онлайн-глядачів – відео нижче⬇️

 

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top