19 лютого у бібліотеці-філії №20 (с. Добровляни) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід «Сотня, що пішла у вічність» до Дня Героїв Небесної Сотні. У межах заходу відбувся майстер-клас з виготовлення символічного Голуба Миру, який став уособленням пам’яті та надії.
20 лютого в Україні відзначають День пам’яті Героїв Небесної Сотні. Цей день нагадує про найтрагічніші події Революції Гідності 2013–2014 років, коли під час масових протестів загинули невинні люди, відстоюючи свободу та права громадян. День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України 11 лютого 2015 року з метою вшанування мужності, самовідданості та сили духу громадян, завдяки яким змінився хід історії нашої держави.
20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні – символ боротьби за свободу та демократію. Цей день присвячено вшануванню понад сотні учасників Революції Гідності, які загинули взимку 2013–2014 років. У 2026 році минає рівно 12 років від трагічних подій, що змінили хід історії країни та стали початком опору російській агресії. Героїчну хроніку “Герої Небесної Сотні – перші герої російсько-української війни”, якою вшанували цього дня на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС всіх Героїв Небесної Сотні, зокрема, і Івано-Франківщини, розпочали з тихої акції “Ангели пам’яті”. Біля виставки, де символічно розвісили паперових ангелів, запалили свічки та помолилися, згадавши і Героя Майдану з нашого міста Романа Гурика.
Далі бібліотекарка нагадала хроніку подій тих буремних років, зокрема, підкресливши, що День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України від 11 лютого 2015 року для увічнення пам’яті учасників Революції Гідності. Небесна Сотня – це колективна назва 107–108 загиблих (за різними джерелами), які віддали життя за ідеали демократії, права людини, європейське майбутнє та незалежність держави.
Події розпочалися наприкінці листопада 2013 року як протести проти відмови влади від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, корупції та свавілля силовиків. Ключовий момент стався 29 листопада 2013 року, коли “Беркут” жорстоко розігнав мирний студентський протест на Майдані Незалежності в Києві. Це спровокувало масове обурення та ескалацію подій. Протести переросли в потужний народний рух – Революцію Гідності.
Найтрагічніші дні Небесної Сотні припали на 18–20 лютого 2014 року. Тоді на вулицях Києва відбулися масові розстріли мирних протестувальників. За офіційними даними:
20 лютого загинуло найбільше людей – близько 48 осіб у центрі столиці.
Загалом у лютому від кульових поранень та інших травм загинуло понад 78 учасників.
Перші жертви з’явилися ще 22 січня 2014 року: Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький (знайдений замордованим).
Ці події стали переломними: силовий розгін призвів до втечі президента Януковича, зміни влади та початку російської агресії проти України, яка триває й досі.
Тож у 2026 році, попри повномасштабну війну, пам’ять про Героїв Небесної Сотні залишається важливою. Вони вважаються першими героями російсько-української війни. Гасло цьогорічних вшанувань:
«Герої першої перемоги у битві, що триває».
Присутнім представили книги тематичної виставки, зокрема книгу “Пам’яті Небесної Сотні’, з розділом про Героїв Івано-Франківщини та книгу учасника Майдану, а тепер нашого захисника
19 лютого – День Державного Герба України. Це важлива пам’ятна дата, яка нагадує про встановлення національного символу. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Герб незалежної України – золотий тризуб на синьому щиті. Малий Державний герб є одним із символів України нарівні з Конституцією, прапором та гімном. Його зображення використовується на печатках органів державної влади та управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.
Для українців Герб – це символ єдності та державності. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює нашу незалежність та зв’язує між собою покоління українців. Тризуб об’єднує українців у всьому світі, уособлюючи нескореність нашого народу та боротьбу за незалежність і свободу. Кожен, хто завітав цього дня, до Абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС мав можливість ознайомитися з цікавими фактами про Державний герб України, представлені інформаційною платформою.
Як повідомляє Інститут національної пам’яті, тризуб має тисячолітню історію. А чи знали ви, що спочатку тризуб був символом князя Володимира Великого і був з хрестом на вершині середньої гілки. За однієї з легенд тризуб це символ Трійці. Символ свободи, вільної ВОЛІ та символ довіри триєдиному Богу: Богу Отцю, Сину та Духу Святому. Саме тому це єдиний державний символ, який зображений на фресці у соборi святого Петра у Римi.
У давнину це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.
За часів Української Народної Республіки він був затверджений державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами історії нашої країни. У ХХ столітті тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянський тоталітарний режим оголосив його “націоналістичним знаком” і жорстоко карав тих, хто його використовував.
Після проголошення незалежності у 1991 році та затвердження тризуба як державного герба, Україна продемонструвала наслідування традицій УНР.
Російська агресія в Криму і на Сході України розпочалася зі знищення тризуба як одного із символів української ідентичності. Тризуб об’єднав українців у всьому світі, уособлюючи нескореність нашого народу та боротьбу за незалежність і свободу.
Сьогодні тризуб на наших знаменах, які піднімають наші НЕСКОРЕНІ на Іграх нескорених – як символ незламності і звитяжної боротьби проти окупантів.
Саме тризуб дарує нам надію на вільне українське життя! Тризуб об’єднує українських патріотів, які в сьогоденні захищають наш суверенітет і територіальну цілісність України!
Історія України сповнена боротьби за незалежність і гідність. Однією з найтрагічніших і водночас героїчних сторінок сучасності стали події 2013-2014 років, відомі як Революція Гідності. Саме тоді з’явилося поняття Небесна Сотня – символ мужності, самопожертви та незалежності українського народу, їхній подвиг назавжди вписаний у національну пам’ять, як приклад відданості свободи.
З цієї нагоди 19 лютого 2026 р. о 14:00 в бібліотеці-філії № 14 (вул. Олександра Довженка, 12) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради був проведений бібліорепортаж “Стали символом правди й свободи”. Бібліотекар читального залу провела хронологію подій Майдану, також користувачам була запропонована книжкова виставка. “Стали символом свободи”- це не лише розповідь про трагічні події, а й глибоке усвідомлення значення людської гідності та громадської відповідальності. Небесна Сотня – це не просто історичний факт, а й моральний орієнтир для сучасного суспільства. Їхній подвиг нагадує нам, що свобода не дається легко. Вона потребує мужності, єдності та віри. Пам’ятаємо. Шануємо. Продовжуємо їхню справу.
Кожного року 21 лютого увесь світ відзначає Міжнародний день рідної мови. З нагоди цього свята, 19 лютого 2026 року, в бібліотеці-філії №8 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради бібліотекарка для своїх користувачів підготувала акцію «Щира розмова про рідну мову».
Мета цієї акції – виховувати любов до рідної мови, милуватися її красою, прищеплювати і розвивати почуття патріотизму та національної гідності. Спершу бібліотекарка наголосила, що найцінніше в житті кожної людини – це рідна мати, рідна земля і рідна мова. І ми повинні дбати, щоб вічне українське слово звучало у кожному українському серці. Виставка-плакат «Твоя мова – твоя перемога» закликала усіх користувачів залишити запис на плакаті про рідну мову. Користувачі не залишалися байдужими і залюбки висловлювали свої думки.
З днем нашої мови, мови вільного і безстрашного народу!
