Іван Липа, народжений 1865 року, був українським лікарем, письменником і політичним діячем. У 1891 році, під час роботи в Полтавській губернії, він разом із однодумцями створив таємне товариство “Братерство тарасівців”, яке активно боролося за культурну та політичну автономію України. Написаний ним статут був опублікований у львівській газеті “Правда”. Проте вже через два роки, у 1893 році, Липу заарештували, і він провів 13 місяців у в’язниці, після чого був засланий на 3 роки в Керч і Казань. Здобувши освіту лікаря, він працював у медицині на півдні України. В Одесі Липа заснував альманах “Багаття”, редагував “Українське слово” та активно підтримував культурний рух Південної України. Український комісар Одеси (1917) Після Лютневої революції 1917 року він став делегатом Української Центральної Ради і заснував українське видавництво “Народний стяг”. У роки гетьманату займав посаду лікарського інспектора Одеси, а з 1919 року був активним членом Української партії. Липа також працював у різних урядових структурах, зокрема в уряді УНР, і після 1922 року оселився в селищі Винники біля Львова, де продовжив літературну діяльність. В 1935 році побачили світ його твори, серед яких “Оповіді про смерть, війну і любов” і “Тринадцять притч”.

22 лютого виповнюється 145 років від дня народження Осипа Турянського, українського письменника й літературного критика! О‌сип Васи‌льович Туря‌нський, знаний також під псевдонімом Іван Думка, був видатною постаттю української літератури на початку XX століття. Народився він 2 лютого 1880 року в селі Оглядів, що нині входить до складу Радехівської міської громади Львівської області. Його життя й творчість глибоко переплелися з історією та культурними процесами Галичини, яка на той час була під владою Австро-Угорщини. Туря‌нський – це не просто письменник, але й інтелектуал. Його оригінальні погляди на літературний процес, а також здатність до глибокого аналізу і синтезу зробили його важливою постаттю в українському літературному середовищі. Він був поліглотом, що дозволяло йому вільно орієнтуватися в культурних течіях Європи. Але його діяльність не обмежувалася лише теоретичними роздумами — Турянський активно працював на ниві освіти, як учитель середніх шкіл Галичини. Творчість Турянського охоплювала різноманітні жанри, але особливо він здобув популярність як критик і публіцист. Його літературні огляди та рецензії, які друкувалися в різних часописах, мали величезний вплив на розвиток української літератури, зокрема в Галичині, де він був активно залучений до культурного життя. Проте його життя обірвалося рано — 28 березня 1933 року в Львові, залишивши по собі глибокий слід у культурному спадку України. Його наукові й літературні пошуки досі залишаються актуальними, а особистість Турянського — важливою частиною української літературної традиції, яка продовжує надихати нові покоління дослідників і читачів.