Голосні читання «Рік Івана Франка в бібліотеках Івано-Франківська»

  11 березня 2026 року на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулися голосні читання в форматі проєкту “Рік Івана Франка в бібліотеках Івано-Франківська”.
На зображенні може бути: навчання та текст
   Іван Якович Франко — знаменитий поет, прозаїк, драматург, філософ, політик та громадський діяч. Спадщина, яку він залишив нам – безцінний скарб, осяйна синергія пророчих думок, любові до рідного у всеможливих виявах!
Присутні вкладали в декламації особливі сенси, тонкощі власного світовідчуття, пропускали вірші крізь криштелево-фактурну призму серця.
До читань доєдналися студентки першого курсу факультету «Початкова освіта» Фахового педагогічного коледжу Карпатського національного університету ім. Василя Стефаника.
На зображенні може бути: текст
   Розмай вишитих сорочок, заквітчаних хусток із рясними тороками, книги Івана Франка в руках. Книгозбірня замайоріла відсвітами барвінку, волошок, ніжних мережок, тонкостанного зела, метеликів-монархів, філософських лейтмотивів письменника. Студентки декламували різні вірші, зокрема: «Земле, моя всеплодющая мати…», інтимну лірику зі збірки «Зів’яле листя», пейзажні мотиви у віршах.
На зображенні може бути: навчання, окуляри, газетний кіоск та текст
На зображенні може бути: текст
Детальніше

Лесині читання «Слово – то мудрості промінь, слово то думка жива»

  На зображенні може бути: півонія 26 лютого 2026 року о15:00, в затишному просторі Абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС  Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулися Лесині читання “Слово – то мудрості промінь, слово, то думка жива». У пронизаній пелюстинням тюльпанів і ольфакторним розмаїттям книжкових ароматних нот звучали поезії Лесі Українки, захопливі факти з її біографії, підкріплені потужним візуально-документальним супроводом.
На зображенні може бути: книга та текст
Бібліотекарка Тетяна Мороз ознайомила присутніх зі світлописом Тамари Скрипки «Родові гнізда Драгоманових-Косачів: їх устрій та культура» [видавництво «Темпора», 2013 рік], яку надала для огляду з своєї приватної бібліотеки завідувачка відділом обслуговування ЦБ – Ольга Кирста .
Слухачі помандрували колекцією із п’ятиста світлин, поміщених у книзі. Кожна знимка тут як відлуння історії, століття, у котрому жила та творила Леся Українка: з драпірованими амфорними сукнями, вишитими орнаментами золотими та білими нитками. Так, із розповіді Тетяни, майже всі члени родини Косачів віддавали перевагу салонові художника-фотографа Франца (Франсуа) де Мезера, портрети котрого були досить дорогими, відзначалися високою якістю.
Цікаво, що вищезгаданий світляр був єдиним, хто на той час мав селянсько-етнографічний фотореквізит, його знімкам було притиманне м’яке освітлення, були впізнавані за характерною поставою голови і фігури портретованих, своєрідною інсценізацією простору.
На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст
На зображенні може бути: одна або кілька осіб, люди навчаються, газетний кіоск та текст
На зображенні може бути: одна або кілька осіб та текст
На зображенні може бути: лікарня
Детальніше

Героїчна хроніка «Герої Небесної Сотні – перші герої російсько-української війни»

  20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні – символ боротьби за свободу та демократію.  Цей день присвячено вшануванню понад сотні учасників Революції Гідності, які загинули взимку 2013–2014 років.  У 2026 році минає рівно 12 років від трагічних подій, що змінили хід історії країни та стали початком опору російській агресії.

Героїчну хроніку  “Герої Небесної Сотні – перші герої  російсько-української війни”, якою вшанували цього дня на абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС всіх Героїв Небесної Сотні, зокрема, і  Івано-Франківщини,  розпочали з тихої акції “Ангели пам’яті”. Біля виставки, де символічно розвісили паперових ангелів, запалили свічки та помолилися, згадавши і Героя Майдану з нашого міста Романа Гурика. 

Далі бібліотекарка   нагадала хроніку подій тих буремних років,  зокрема, підкресливши, що День Героїв Небесної Сотні встановлено указом Президента України від 11 лютого 2015 року для увічнення пам’яті учасників Революції Гідності. Небесна Сотня – це колективна назва 107–108 загиблих (за різними джерелами), які віддали життя за ідеали демократії, права людини, європейське майбутнє та незалежність держави. 

Події розпочалися наприкінці листопада 2013 року як протести проти відмови влади від підписання Угоди про асоціацію з ЄС, корупції та свавілля силовиків. Ключовий момент стався 29 листопада 2013 року, коли “Беркут” жорстоко розігнав мирний студентський протест на Майдані Незалежності в Києві. Це спровокувало масове обурення та ескалацію подій. Протести переросли в потужний народний рух – Революцію Гідності.

Найтрагічніші дні Небесної Сотні припали на 18–20 лютого 2014 року. Тоді на вулицях Києва відбулися масові розстріли мирних протестувальників. За офіційними даними:

  • 20 лютого загинуло найбільше людей – близько 48 осіб у центрі столиці.
  • Загалом у лютому від кульових поранень та інших травм загинуло понад 78 учасників.
  • Перші жертви з’явилися ще 22 січня 2014 року: Сергій Нігоян, Михайло Жизневський та Юрій Вербицький (знайдений замордованим).

Ці події стали переломними: силовий розгін призвів до втечі президента Януковича, зміни влади та початку російської агресії проти України, яка триває й досі.

Тож у 2026 році, попри повномасштабну війну, пам’ять про Героїв Небесної Сотні залишається важливою. Вони вважаються першими героями російсько-української війни. Гасло цьогорічних вшанувань:

«Герої першої перемоги у битві, що триває».

Присутнім представили книги тематичної виставки, зокрема книгу “Пам’яті Небесної Сотні’, з розділом про Героїв Івано-Франківщини та книгу  учасника Майдану, а тепер нашого захисника

Олександра Букатюка “Мадонна  Майдану”

Детальніше

Інформаційна платформа «Державний Герб – Оберіг України»

  19 лютого – День  Державного Герба України. Це важлива пам’ятна дата, яка нагадує про встановлення національного символу. Саме 19 лютого 1992 року Верховна Рада затвердила Державний Герб незалежної України – золотий тризуб на синьому щиті. Малий Державний герб є одним із символів України нарівні з Конституцією, прапором та гімном. Його зображення використовується на печатках органів державної влади та управління, грошових знаках, службових посвідченнях, бланках державних установ.

Для українців Герб – це символ єдності та державності. Він поєднує в собі дух нашого народу, підкреслює нашу незалежність та зв’язує між собою покоління українців. Тризуб об’єднує українців у всьому світі, уособлюючи нескореність нашого народу та боротьбу за незалежність і свободу. Кожен, хто завітав цього дня, до Абонементу ЦМБ Івано-Франківської МЦБС  мав можливість ознайомитися з цікавими фактами про Державний герб України, представлені інформаційною платформою.

Як повідомляє Інститут національної пам’яті, тризуб має тисячолітню історію. А чи знали ви, що  спочатку тризуб був символом князя Володимира Великого і був з хрестом на вершині середньої гілки. За однієї з легенд тризуб це символ Трійці. Символ свободи, вільної ВОЛІ та символ довіри триєдиному Богу: Богу Отцю, Сину та Духу Святому. Саме тому це єдиний державний символ, який зображений на фресці у соборi святого Петра у Римi. 

У давнину це був знак князівського роду Рюриковичів – правителів Русі.

За часів Української Народної Республіки він був затверджений державним гербом України, що підкреслює спадкоємність із попередніми періодами історії нашої країни. У ХХ столітті тризуб став символом боротьби українців за незалежність. Радянський тоталітарний режим оголосив його “націоналістичним знаком” і жорстоко карав тих, хто його використовував.

Після проголошення незалежності у 1991 році та затвердження тризуба як державного герба, Україна продемонструвала наслідування традицій УНР.

Російська агресія в Криму і на Сході України розпочалася зі знищення тризуба як одного із символів української ідентичності.
Тризуб об’єднав українців у всьому світі, уособлюючи нескореність нашого народу та боротьбу за незалежність і свободу.

Сьогодні тризуб на наших знаменах, які піднімають наші НЕСКОРЕНІ на Іграх нескорених  – як символ  незламності і звитяжної боротьби проти окупантів.

Саме тризуб дарує нам надію на вільне українське життя! Тризуб об’єднує українських патріотів, які в сьогоденні захищають наш суверенітет і територіальну  цілісність  України!

Вітаємо всіх з Днем Державного Герба України!

На зображенні може бути: книга, газетний кіоск та текст

Детальніше

Тиждень книжкових подарунків «Ваші книжкові скарби на наших бібліотечних поличках»

  За результатами благодійної бібліоакції – тиждень книжкових подарунків “З любов’ю даруємо книги бібліотеці”, що проходила на Абонементі ЦБ Івано-Франківської МЦБС з нагоди Міжнародного дня дарування книг 10 по 17 лютого 2025 року бібліотекарі організували виставку книжкових подарунків ” Ваші книжкові скарби на наших
бібліотечних поличках”.
Тут увагу користувачів притятували книжки різного формату і різного наповнення: від історичної епопеї до збірок поезії,
подаровані бібліотеці протягом тижня, проте всі вони надзвичайно цікаві і обов’язково знайдуть свого читача. А ще книги поличок постійно змінювались по мірі отримання подарунків, а їх було чимало!
Дуже дякуємо всім, всім дарувальникам!
І тим, що підтримали цю акцію і всім, що дарують книги бібліотеці в інший час.
Тепер акція “Даруйте книги бібліотеці – безстрокова.
І ми продовжуємо отримувати книжкові подарунки, яким надзвичайно раді!
Нехай ваша благодійність, наші дорогі дарувальники, вам сторицею повернеться!
Всі книжи після обробки в Відділ комплектування та обробки літератури обов’язково стане надбанням нашого бібліотечного фонду.
На зображенні може бути: газетний кіоск та текст
Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top