23 січня виповнюється 135 років від дня народження письменника, поета Павла Тичини.

П. Г. Тичина належав до найосвіченіших письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком. Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенції особисто та зсередини.
23 січня в бібліотеці-філії №2 ( вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводився поетичний вернісаж «Павло Тичина: тріумф і трагедія». Користувачі мали можливість ознайомитись з біографією літературознавця, публіциста та перекладача Павла Тичини. В історію української літератури П. Г. Тичина увійшов як поет-новатор, який збагатив лексику, музично-зображальні можливості української поезії, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Поезія Павла Григоровича музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ранній творчості поета мелодія слова наповнена музикою («Ви знаєте, як липа шелестить», «Де тополя росте…», «Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі»). Книжкова виставка « П. Тичина. Життя моє одвічнеє» презентує зібрання творів поета, а також добірку книг про складний життєвий шлях і творчий вклад поета, ученого літературознавця, публіциста та перекладача у розвиток та становлення української літератури.

День Соборності – свято в Україні, яке відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) і Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР). Історія Соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її коріння сягає ще давніших часів. Протягом віків практичним втіленням Соборності займались українські гетьмани: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик… Ідея Соборності знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів: Б. Хмельницький, І. Мазепа, П. Орлик, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, Ю. Бачинський, М. Міхновський, Д. Донцов та інші. Ці мислителі, кожен у свій час, просували ідею єдиної, неподільної України, що втілилася в Акті Злуки 1919 року. Історія українського народу – це історія його боротьби за волю і власну державу на своїй Землі.

  1 січня 1909 року народився провідник ОУН, політик, мислитель, державотворець Степан Бандера. Ця постать є однією з найяскравіших у вітчизняній історії 20-го століття. Народився Степан Бандера в селі Старий Угринів Калуського повіту в родині священника. На боротьбу за Українську Державу С. Бандеру надихало військове дитинство, приклад батька та загальна високо-патріотична атмосфера, яка панувала тоді в окупованій поляками Галичині. Сьогодні Степан Бандера це легенда. історія та символ, провідний діяч в літописі історії України.
2 січня в бібліотеці-філії №2 ( вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено історичний портрет «Степан Бандера – символ волі». Користувачі прослухали розповідь бібліотекаря про героїчну людину Степана Бандеру, який став в нашій історії символом боротьби за вільну Україну і дізнались багато цікавих фактів.
Література, яка представлена на книжковій виставці «Степан Бандера – провідник української нації», висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави.

14 грудня виповнюється 185 років від дня народження М. Старицького, українського драматурга, прозаїка, поета, актора, режисера, видатного театрального та громадсько-культурного  діяча. Він автор низки соціально-побутових та історичних п’єс. Деякі поезії Старицького було покладено на музику, вони стали народними піснями («Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна», «Туман хвилями лягає»). 13 грудня в бібліотеці-філії №2 (вул. Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено ювілейну посвяту «Лицар української словесності» ( до 185-річчя від дня народження М. Старицького). Користувачі мали можливість ознайомитись з цікавою біографією письменника. Головною справою Старицького стали театр і драматургія. Визначну роль у розвитку українського народного театру відіграли драматичні твори самого письменника: «Не судилось» (1887), «Ой не ходи Грицю та на вечорниці» (1887) та інші. Серед майже тридцяти п’єс Старицького, третина стали улюбленими народними творами та зберегли свою популярність дотепер. Переглядаючи виставку « Лаври і терни М. Старицького» можна ознайомитись з прозовою творчістю письменника.