Леся Українка (справжнє ім’я — Лариса Косач-Квітка) — знакова постать українського відродження, видатна письменниця, перекладачка та інтелектуалка. Вона не лише залишила по собі багату літературну спадщину, а й була активною громадською діячкою: стояла біля витоків гуртка «Плеяда» та брала участь у політичному житті країни.  Леся Українка  народилася 25 лютого 1871 року в місті Новоград-Волинський (нині це місто Звягель, Житомирська область).

   Поетеса була  справжнім культурним дипломатом свого часу. Володіючи понад десятьма мовами, вона не просто перекладала світову класику (від Гейне до Гомера), а впроваджувала у нашу літературу загальносвітові сюжети. Вона писала про Давню Юдею, Єгипет, античні Грецію та Рим, доводячи, що українською мовою можна і треба говорити про глобальні філософські проблеми. Щоб вшанувати пам’ять про видатну українку, 25.02.2026 працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели ювілейну посвяту «Твого слова співучого сила: Леся Українка». Захід відбувся за участю членів гуртка «Пізнайко».

   Під час зустрічі бібліотекарі детально розповіли читачам про життєвий та творчий шлях Лесі Українки, акцентувавши увагу на її неймовірній силі духу та міцній любові до рідної землі. Присутні з радістю декламували найвідоміші вірші поетеси: «Стояла я і слухала весну», «Contra spem spero!», «Слово, чому ти не твердая криця», «Дивлюсь я на яснії зорі…» та інші.

    Для глибшого ознайомлення з творчістю письменниці в бібліотеці оформлена тематична викладка літератури. На викладці представлені: літературознавчі дослідження про життя і творчість письменниці, збірники творів поетеси, ілюстровані видання для дітей та інші.

  Без мови неможливо уявити існування нації. Вона — не лише засіб спілкування, а той фундамент, який об’єднує людей навколо спільних цінностей. Рідна мова — це основа нашого народу. Без державної мови неможливо побудувати сильну країну. Ми маємо берегти її та захищати, бо наші предки робили це впродовж віків. Особливо важливо згадати про це 21 лютого, у Міжнародний день рідної мови. Міжнародний день рідної мови відзначають щороку 21 лютого. Свято було засноване ЮНЕСКО у 1999 році, а офіційно святкується з 2000-го року. Його головна мета — підтримати мовне різноманіття планети та нагадати, що рідна мова є важливою частиною культури кожного народу.

  Щоб вшанувати Міжнародний день рідної мови,  20.02.2026 працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури   міської ради спільно з вихованцями дитячо-юнацького клубу «Прометей» провели  годину рідної мови «У світі єдина, у серці одна». Бібліотекарі підготували для присутніх цікаву доповідь про історію Міжнародного дня рідної мови. Учні були приємно вражені, почувши про величезну кількість мов у світі та про те, що наша рідна мова входить до трійки найкращих за своєю красою та мелодійністю.

    Особливою частиною нашого заходу стало читання улюблених віршів про мову. Школярі декламували такі твори: Володимира Сосюри «Любіть Україну!», Лесі Українки «Слово, чому ти не твердая криця…», Максима Рильського «Мова», Дмитра Павличка «Рідна мова» та інші. Учні також пояснювали значення  відомих фразеологізмів та з цікавістю долучилися до гри «Відгадай слово».

      Для глибшого ознайомлення з темою у бібліотеці була розгорнута тематична книжкова виставка. На ній представлені: дитячі енциклопедії про мову, різноманітні тлумачні словники, а також сучасні художні видання для дітей відомих українських авторів.

  На нашій планеті практично не існує людей, байдужих до кішок. Ці милі тварини зуміли стати нашими найближчими компаньйонами, залишаючись при цьому цілком незалежними. Вони вміють створювати затишок одним лише своїм виглядом, а їхнє  муркотіння  —  це найкраще заспокійливе після важкого дня. Тож поява власного свята стала найкращим способом висловити їм нашу любов.

  Ініціатива святкування Дня кота належить італійській журналістці Клаудії Анджелетті, яка вперше виступила з цією пропозицією у 1992 році. Сьогодні в Європі це свято відзначають щороку 17 лютого. Воно швидко прижилося в народі, бо коти вже давно завоювали наші серця.

  17.02.2026 працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури провели з юними, активними читачами бібліотеки хвилинку-цікавинку «Котики-муркотики». Бібліотекарі підготували для читачів добірку цікавої інформації про котиків. Діти дізналися про неймовірне розмаїття котячих порід, а також відкрили для себе дивовижні факти про їхню поведінку та природні особливості. Учасників заходу вразило те, що котяче муркотіння має лікувальну частоту (25–150 Гц), яка допомагає організму людини швидше відновлюватися та краще долати стрес. Під час заходу присутні із захопленням розповідали про цікаві  звички та характери своїх улюбленців. Для відвідувачів була представлена тематична викладка літератури з яскравими енциклопедіями про породи та захоплюючими художніми книгами про котів.

   12 лютого виповнюється 155 років від дня народження Леся Мартовича — видатного українського письменника-новеліста, громадського діяча та талановитого правника. Майбутній письменник народився в селі Торговиця Городенківського повіту. Батько письменника пройшов шлях від наймита до відомого сільського писаря й заможного господаря. Цікавим є походження роду: за спогадами Василя Стефаника, дід Мартовича належав до давньої єврейської рабинської родини, але прийняв християнство, за що був вигнаний з громади. Саме в такій атмосфері поваги до праці  формувався світогляд майбутнього письменника. Свій творчий шлях Лесь Мартович розпочав ще під час навчання у гімназії. Його першим кроком у літературі стало оповідання «Не-читальник», опубліковане у 1889 році…

  Щоб вшанувати річницю від дня народження видатного письменника, 12.02.2026 працівники бібліотеки-філії №6 (вул. Вовчинецька, 188) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури організували виставку-огляд «Лесь Мартович – невмирущий талант».

Під час заходу присутні ознайомилися з біографією Л. Мартовича, відкривши для себе багатогранність таланту письменника. Учасники заходу зауважили, як майстерно автор поєднував свою юридичну практику з літературною діяльністю.

     Гості заходу мали нагоду переглянути тематичну книжкову виставку, присвячену життєвому і творчому шляху письменника.  Серед представлених матеріалів — найцікавіші сатиричні твори автора, критичні статті та фотодокументи. Вони допомогли гостям ближче познайомитися зі спадщиною письменника, його селянськими сюжетами та унікальною покутською говіркою.