«Давно то було. Так давно, що і степи вже забули, заростили рани, заколосилися новими хлібами. Тільки тіні інколи зринають, зітхаючи. Тільки маки цвітуть, рясно напоєні кров’ю, та вітер приносить з собою ті давні забуті оповіді», сумує скорботою у полях…

Сьогодні, 24 листопада о 16.00 центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери,8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради провела для дітей екскурсію у просторі і часі, розкриваючи історичну правду про голодомор в Україні  «І  свічка плакала в скорботі».

Учні 5-х класів поступово відкривають сторінки далекого минулого, дізнаються історичну українську правду, яку довгий час приховували від нас і навіть говорити про це було заборонено. Але не знаючи минулого, ми не можемо обрати вірний шлях у майбутньому. Тож і доводиться відкривати та щоразу зазирати у ті жахливі сторінки такого ще недалекого минулого.

Діти слухали уривки з оповідань «Перекличка» К. Гулака, «ГолодоМор» Н. Клевцової. Знайомилися з книгою Ю. Смаль та Ю. Ганик «П’ять колосків».

Такі твори треба читати. Їх неможливо переповісти. Енергетика болю, що міститься в них, є тими цілющими ліками, які виліковують душі від байдужості, безпам’ятства і забуття. Вони – цілющі ліки слів.

Учасники заходу переглянули мультфільм про Голодомор. Ця мальована історія – монолог-розповідь бабусі. Вона вижила і оповідає свої спогади про Голодомор 1932-1933 рр. Це сумна й моторошна сповідь очима дитини.

Читачі висловлювали свій емоційний відгук після почутих уривків та долучилися до створення «Панно пам’яті».

Сьогоднішнім юнакам та юнкам належить далі нести ці знання крізь віки. Аби ми не загубилися на такій великій планеті Земля, аби могли протистояти нищенню нашої нації, природи та культури.

«Радість — всесвіту пружина, Радість — творчості душа, Дивна космосу машина Нею живиться й душа» 

                                                                                                                                                 Ода “До радості” Ф. Шиллера у перекладі М. Лукаша

Роман «Полліанна» належить до книг, що можуть змінити не тільки нас самих, але й наше ставлення до навколишнього світу. Ця книга обійшла половину земної кулі і навчила людей різних країн «грати в радість», вселила віру у свої сили і змусила замислитися над тим, як ставитися до себе, до труднощів у житті, до людей, які тебе оточують.

Книга «Полліанна» сьогодні у нас в об’єктиві! Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради запрошувала читачів до знайомства, обговорення з книгою “Полліанна” та до гри у “Радість”. Адже Полліанна – приклад толерантності, добра та радості!

Радість – це одна з першопочаткових емоцій, вираз великого щастя.

Полліанна має надзвичайний дар – жити «своєю грою в радість». Добротою, щирістю думок вона змінює життя всіх навколо себе, навчивши багатьох людей простого шляху до щастя – « завжди радіти». Полліанна – це сонце, добро, радість, оптимізм, усмішка. Вона намагається радіти навіть за неприємних ситуацій.

Відвідувачі бібліотеки поділилися своїми враженнями про роман, розповідали про героїню та чим вона їм сподобалася, які риси характеру вони хотіли б перейняти. І хлопчики, і дівчата із задоволенням долучилися до « Гри у радість». Гра у радість – це коли в будь-якій ситуації треба знайти щось таке, з чого можна порадіти.

Відвідувачам цікаво було створити й  «Намисто Полліанни»: треба було, розповівши свою позитивну історію, взяти намистинку та нанизати її на нитку. Спільними зусиллями учасники гри зробили «Намисто радості – сяюче намисто». 

Цього року Україна вперше святкує День захисту дітей 20 листопада. Цей день пов’язаний з річницями прийняття ООН Декларації прав дитини (20 листопада 1959) та Конвенції про права дитини (20 листопада 1989) і спрямований на привернення уваги до благополуччя дітей у всьому світі.  Це важлива дата, затверджена у ООН, це свято для маленьких громадян.

Попри повномасштабне вторгнення та щоденні виклики, українські діти продовжують рости, навчатися, мріяти та відкривати для себе цей світ. Вони вимушені дорослішати у непростих умовах, але з неймовірною силою, гідністю та любов’ю до своєї країни.

Діти – це наше майбутнє. І  ми ще раз нагадуємо собі: важливо зробити все необхідне для їхнього захисту, безпеки та щасливого дитинства.

20 листопада об 11.00 год. Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради приймала гостей – маленьких читачів. Учні 1-х класів 21 ліцею завітали до бібліотеки, і ми зробили для них свято. Більшість з дітей ще не відвідувала нашу бібліотеку, так що проведена екскурсія бібліотечними залами та сховищами була для них цікавою та корисною.

Допитливими оченятами роздивлялись книги про права дитини, слухали розповідь бібліотекаря про те, які права мають діти та хто їх гарантує.

А потім діти із захватом розігрували всім відому казку «Ріпку». Було весело, було смішно, було святково!

 Зі святом, з Днем захисту дітей, наше майбутнє! Нехай кожна дитина буде щасливою! 

«Що менше людині потрібно, то ближча вона до богів» (Сократ)

5 листопада центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради організувала для відвідувачів бібліоінформер «Друге життя непотрібних речей».

Більшу частину відходів, яку ми щодня відправляємо на смітник, можна використовувати повторно, зробивши з них корисні речі. Відвідувачам бібліотеки на прикладах показали, як старі джинси можуть бути новим матеріалом для багатьох потрібних речей. Треба тільки надихнутися, увімкнути фантазію і діяти!

“Друге життя непотрібних речей” — це процес творчого перетворення старих, непотрібних предметів на нові, корисні речі. Це явище називається апсайклінг. Апсайклінг  допомагає зменшити кількість відходів, зберегти природні ресурси та дати старій речі нову цінність. Тож кожен може замислитися над своїм вкладом у боротьбу за збереження довкілля.  Даючи старим речам та матеріалам друге життя, можна стати частиною змін, завдяки яким планета і людство отримають шанс на майбутнє без екологічних проблем.

Учасники заходу дивилися відео “Життя без сміття”. Створити щось нове своїми руками, що буде не лише функціональним, а й матиме естетичну цінність, – це велике задоволення і радість!

Не позбавляйте себе задоволення – творіть! Матеріал для роботи завжди під руками!