6 серпня центральна бібліотека для дітей Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, за сприяння Українського продюсерського хабу (UPHud), що виступив з ініціативою “Дитяче кіно в бібліотеках”, демонструвала художній повнометражний фільм – сімейне фентезі – «Хрещатик 48/2 » .
В місті в цей день панувала неймовірна спека, яка, можливо, завадила завітати до нас багатьом бажаючим переглянути цей фільм. А ті, хто прийшов, – не пошкодували!
Глядачі занурилися у містичний світ героїв фільму, мандрували з ними Київськими вулицями, разом з героями фільму ставали на сторону добра, боролись зі злом, підтанцьовували під запальну музику, пили водичку і їли поп-корн! Справжній кінозал!
На перегляд фільму зібралося 12 глядачів – діти і батьки. Дивились із задоволенням, проте кожна вікова категорія звертала увагу на щось своє. Молодь вловлювала фрази з Тік-Току, дорослі – на атрибути з минулого. Тож вдома буде про що поговорити, одне одному розтлумачити незрозумілі моменти, насолодитися спілкуванням і порадіти, що на цей раз сили Добра перемогли.
А головне, що кожний маленький глядач збагнув себе захисником добра, так само, як маленький українець Юрко відчув бажання і потребу бути захисником України!
Дякуємо Українському продюсерському хабу (UPHud) за можливість показати фільм «Хрещатик 48/2 » у бібліотеці.
Було моторошно і весело! Було містично і фантастично!
З маленької казки починається довгий шлях читача у великий світ літератури. Якось Альберта Ейнштейна запитали, як ми можемо зробити наших дітей розумнішими. Його відповідь була простою і мудрою.
«Якщо ви хочете, щоб ваші діти були розумними, – сказав він, – читайте їм казки».
«Якщо ви хочете, щоб вони були ще розумнішими, читайте їм ще більше казок».
23 липня центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8 ) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради влаштувала для дітей мікрорайону бібліопікнік «Бібліо-острів на галявині». Метою заходу було заохотити читанням, а також ознайомити малечу з новими виданнями казок, поговорити про важливість щоденного читання, почути емоції дітей з приводу читання вдома з батьками, з дідусями та бабусями. Заохочення читанням відбулося і через гру, і через сприйняття красиво оформлених книг-казок, а головне – через зустріч зі справжньою казкаркою – Віталією Савченко.
Казка від казкарки на природі – це дійство, яке запам’ятовується на все життя!
Чарівні історії, трохи розказані, трохи прочитані казкаркою дуже артистичною мовою, швидке перевтілення в образи казкових героїв – все це справило на дітей фантастичне враження! Обіймали казкарку і дякували їй!
Але пікнік продовжувався!
На килимках лежали нові книжки, що приваблювали і закликали розгорнути їх, дорослі ділилися враженнями від побаченого, зачитували уривки з казок, питали, чи хтось хотів би також почитати. Була і бесіда, і вікторина, і гра в улюбленого казкового героя, і казкова плутанина.
«Коли ти віриш у диво – воно стає реальністю», – впевнена Катерина Штанко. І вона творить дива для дітей і підлітків.
“Навіть у найважчі часи людина потребує світла: думок, ідей, уяви. Тільки так можна подолати морок й породити надію і віру в добро, що переможе” Катерина Штанко
«Ця книга – «Дракони, вперед!» – мені дуже сподобалася, вона перенесла мене у світ мрій, де можливо все, навіть дракони…» Читачка
Українська дитяча література отримала справжню перлину — барвисту книгу, сповнену гумору та душевного тепла. З завмиранням серця читач стежить за подорожжю драконів уздовж Дніпра до Криму. Дивлячись їхніми очима на людські міста та наше життя, розумієш: люди часом бувають значно небезпечнішими за всіх драконів разом узятих.
Вітаємо Катерину Штанко з Днем народження і бажаємо ще багато дивовижних творів та ілюстрацій до них.
Катерина Штанко — відома українська письменниця та одна з найвидатніших ілюстраторів дитячих книг, чиї роботи двічі здобували перемогу у номінації «Дитяча книга року BBC»
Катерина Штанко проілюструвала понад 50 відомих видань. Серед найвідоміших: «Михайлик — джура козацький» (Володимир Рутківський).«Кобзар» (Тарас Шевченко, 1989).«100 казок».
Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентувала відвідувачам книжково-ілюстративну виставку «Навігаторка драконів та володарка пензля»: до 75-річчя від дня народження Катерини Штанко.
Діти мали можливість познайомитися з біографією письменниці, з її книгами «Дракони, вперед!» та «Вершники дощу», з її ілюстраціями до різних видань. Виставка запрошує взяти участь у вікторині за твором «Дракони, вперед!», пропонує спілкування з однолітками про твір та заохочує до гри «Вгадай слово!»
«У лісі є краса, натхнення, радість і таємниця. Я їх побачив, і мені захотілось жити ще багато-багато років» В. Сухомлинський
Екскурсія до лісу — це чудовий спосіб відпочити на природі, дізнатися більше про рослини та тварин, а також зменшити стрес.Ліс надихає та заспокоює. Він схожий на зелений океан, де кожне дерево — це окрема хвиля.
15 липня о 13.00 в центральній бібліотеки для дітей (вул. Степана Бандери,8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулося чергове засідання клубу «Барвінок». Члени клубу здійснили заочну подорож лісами рідного краю. Кожен учасник заочної екскурсії розповів про свої враження від відвідин лісу у різні пори року. Діти згадували, які дерева ростуть у лісах Прикарпаття, як змінюється картина лісу весною, осінню та зимою.
Краса Карпат виняткова! Карпати промовляють до підсвідомості – нагадують про Вічність і проймають миттю буття!
Учасники заходу із захватом переглянули відео «Весняні Карпати », а бібліотекарка ознайомила дітей з краєзнавчими книгами про природу:
«Усе про Карпати» Юрія Николишина
«Туристичне краєзнавство» Панкова Є.В.
«Українські Карпати» Гетьмана В.І.
Бібліотекарка зауважила, на що звертати увагу під час прогулянки:
На шари лісу. Дерева — це верхній ярус (дуби, сосни, берези).Чагарники — середній шар (ліщина, калина).Трави, гриби та мохи — нижній шар.
Ліс схожий на великий живий будинок. У кожного мешканця, від білки до маленького жука, є своя роль у підтримці природного балансу.
Справжнє щастя приходить тоді, коли людина живе в гармонії з довкіллям, розуміє своє місце в ньому і не шкодить природі. Ми – її частина!
Разом виробили правила, щодо того, як слід готуватися до походів і як поводитися у лісі. Конкретні кроки та поради щодо екологічного способу життя:
Залишайте після себе лише сліди, а сміття забирайте із собою.
Щоб під час походу до лісу не виникало несподіванок і незручностей, слід підготувати зручне взуття, воду, перекус та аптечку.
Безпека — це головне під час будь-якого походу: Не куштуйте невідомі ягоди та гриби.
Одягайтеся так, щоб захиститися від комарів та кліщів.
Орієнтуйтеся за допомогою карти чи компаса. Для цього можна використовувати застосунки з картами, попередньо завантаживши їх у телефон.
Вислови про ліс:
«Немає нічого кращого, ніж провести літо в лісі, дати своїй голові відпочити перед навчанням і поверненням додому, в місто, до шуму, холоду, брудному повітрю, туди, де дуже велика кількість людей перебуває на дуже обмеженому просторі»
Саймон Хоук
«Ліси ніколи не бувають безмовні для тих, хто розуміє їхню мову, а що стосується розмов, то вмій тільки розрізняти голоси лісу, і ти почуєш чимало розумних і повчальних промов» Фенімор Купер
«Що за блаженство знову залишитися з самим собою, заглибитися в себе і насолоджуватися тишею лісів!» Кнут Гамсун.
«Знаю, що це прозвучить дивно, але я, наприклад, дуже люблю бувати в лісі. Я взагалі люблю бувати там, де ніхто не може дістати мене по телефону»
14 липня до центральної бібліотеки для дітей (вул. Степана Бандери,8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради на сучасну версію казки «Колобок» завітали учні 4 класу приватного ліцею «Крила». Діти із задоволенням згадували українські прадавні казки, своїх улюблених героїв, слухали віршовану казку «Колобок» і дивились сучасну версію «Колобка» у мультфільмі «Його не з’їли». Обговорення побаченого і почутого було активним і жвавим. На завершення зустрічі діти перетворилися на казкових героїв і із захопленням ставили казку “Колобок” у ляльковому театрі.
Колобок — це персонаж відомої східнослов’янської казки, символ круглого хлібця, а також метафоричний образ, який уособлює сонце, циклічність природи або дитину, що вирушає у дорослий світ.
У сучасному світі казка про Колобка перетворилася на гостру метафору інформаційної безпеки та медіаграмотності. Його шлях — це яскрава ілюстрація того, як надмірна довіра до «лестощів» і відсутність критичного мислення у віртуальному просторі можуть призвести до втрати ресурсів або навіть стати жертвою маніпуляцій.
