Моя віра не підлягає компромісам.
Вона є непохитною, незламною, як скала,
на якій будується наша Церква.
патріарх Володимир.

9 грудня 2025 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул. Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради, до 100-річчя від дня народження патріарха Володимира Романюка  провели репортаж з книжкової полиці “Через терни до Бога”. 

Бібліотекар розповіла користувачам про про життя і діяльність Володимира Романюка – патріарха, який пережив випробування тоталітарного режиму, засудження та заслання, але залишився непохитним у своїй вірі та боротьбі за права та свободи українського народу. Він став символом сили духу та віри, який залишається актуальним й донині. 

У глибокому серці Карпатських гір 9 грудня 2025 року  у маленькому селі Хімчин на Івано-Франківщині народився чоловік, призначений стати визначною постаттю в історії Української Церкви. Василь Романюк (чернече ім’я Володимир) виріс у часи, коли Україна була піддана режиму, що прагнув загнобити українську самосвідомість. Але саме в цій нерівній боротьбі з національною асиміляцією молода душа Романюка виявила свою справжню силу. У 1944 році Володимир був засуджений тоталітарним режимом на 10 років ув’язнення за його участь у національно-визвольній боротьбі. Не варто дивуватися, що саме у робочих колоніях Колими, де каторжники прокладали шляхи через суворі морози та бездонні кар’єри, душа Володимира зміцніла і прониклася глибокою вірою.

Після звільнення у 1953 році, Володимир Романюк виявив незламний дух і розпочав свою місію – відродження української церкви. Але влада знову вирішила засудити його у 1972 роц за його активну правозахисну діяльність та захист прав українських православних віруючих, Володимира Романюка засудили на 7 років позбавлення волі та 3 роки заслання. Його місцем заслання стали табори Мордовії та Якутії. У цьому жорстокому середовищі, Володимир знайшов силу в своїй вірі та проголосив свій перехід до Української Автокефальної Православної Церкви.

Повернувшись у 1982 році, Володимир Романюк продовжив свою службу священиком на Івано-Франківщині. Тим часом, його служіння поширилося і на Північну Америку, де він проповідував слово Боже у парафіях Української Автокефальної Православної Церкви. Своє велике покликання він поєднав із літературною працею, пишучи проповіді та релігійні тексти, які відображали його глибоку віру та духовність.

Його заслуги та послуги перед Церквою були визнані у 1990 році, коли Володимир Романюк був пострижений у чернецтво під іменем Володимир і отримав ранг єпископа. Згодом він став архієпископом Вишгородським і Білоцерківським, а потім архієпископом Львівським і Сокальським. Але великий виклик став перед ним, коли помер Патріарх Мстислав. Він був обраний Місцеблюстителем Патріаршого престолу і назвав себе Володимиром. Це був важкий період для Церкви, і Володимир Романюк став світлим промінням надії та опорою для українського народу.

Бібліотекарка рекомендувала читачам книгу “Патріарх Володимир, або спогади про батька”, яку написав його син Тарас Романюк. Патріарх Володимир Романюк залишив незгасаючий слід в історії Української Церкви. Його життя та служіння були пронизані величчю, самовідданістю та нескореністю духу. 

Ангели колишуть тишу.
З піднебесся місяць вийшов.
Чемно діти засинають
в ніч святого Миколая?..
Надія Дичка

 Грудень починається чудовим святом — днем святого Миколая, архиєпископа Мирлікійського, Чудотворця. Діти в усьому світі знають і люблять його, та й дорослі теж дуже шанують. Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 6 грудня в день пам’яті святого підготували та провели літературне читання “Теплі історії про святого Миколая”. Ми розповіли нашим відвідувачам чудові історії про Миколая Чудотворця, зробили огляд літературних творів про дивовижне свято Миколая, наповнили теплом та радістю наші серця, попросили в Миколая молитовного заступництва для кожної родини та усієї України.

3 грудня 2025 року у бібліотеці-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся довідник безбар’єрності «Різні можливості – рівні права». 

Бібліотекар розповіла присутнім про те, що 3 грудня відзначається Міжнародний день людей з інвалідністю. Ініціатором проведення цього символічного дня стала ООН, яка в 1992 році запропонувала заснувати такий день на честь закінчення Десятиліття інвалідів, проголошеного в 1983 році. Україна була однією з перших держав, які відгукнулись на заклик ООН щодо щорічного проведення цієї дати та закріпили його на законодавчому рівні. Важливо наголосити, що  Міжнародний день людей із інвалідністю не є святом, а покликаний привернути увагу до проблем цих людей, захисту їхніх прав, гідності і благополуччя, акцентує увагу суспільства на перевагах, які воно отримує від участі людей з інвалідністю у соціальному, економічному і культурному житті. Цей день є нагадуванням людству про його обов’язок виявляти турботу і милосердя до найбільш незахищеної частини суспільства – людей із інвалідністю і не тільки 3 грудня, а й протягом усього року не забувати про те, що поруч із нами живуть співгромадяни, які потребують нашої допомоги та уваги. За чотири роки повномаштабної війни кількість людей з інвалідністю в Україні зросла на сотні тисяч. В цей день у бібліотеці була організована книжкова виставка. Добірка літератури, орієнтованої  на формування позитивного сприйняття інвалідності та особистої різноманітності. 

 До уваги користувачів запропонована  довідкова інформація про принципи побудови інклюзивного суспільства, де кожен зможе розкрити свій потенціал, розвиватися та здійснювати мрії.

2 грудня 2025 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 (вул.Вовчинецька, 206) Івано-Франківської МЦБС департаменту культури міської ради, підготували літературні поради “Що читати цієї зими”. Якщо за вікном хурделиця, найкращий подарунок, який ви можете зробити собі —   влаштувати вечір читання. Якщо ж зима не тішить сніжною погодою, занурення у зимовий твір —   найкращий спосіб підняти настрій.

Зимові книжки не завжди про зиму, але завжди — про настрій. Тож ми доклали всіх зусиль, щоб віднайти на наших полицях тематичні книжки різних жанрів для дорослих і дітей, для читачів-гурманів чи початківців, —  кожен зможе обрати собі до смаку.  

Людство можна умовно поділити на дві групи: ті, хто любить котів, і ті, хто знедолений життям.
                                                                                                                                                       Франческо Петрарка

Щороку 30 листопада світ наповнюється теплом і радістю, адже саме в цей день відзначається Всесвітній день домашніх тварин. А для нас, бібліотекарів бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради цей день став чудовою нагодою, щоб зустрітися з нашими юними відвідувачами і провести майстер-клас зі створення найулюбленішого з улюбленців – кота. Хоч наш котик паперовий, та дуже вже потішний.

 І ще дещицю інформації про Всесвітній день домашніх тварин. Це не просто дата в календарі, а справжнє свято для тих, хто ділить своє життя з пухнастими, пернатими чи іншими улюбленцями. Офіційно почали відзначати Всесвітній день домашніх тварин з ініціативи міжнародних організацій із захисту тварин у кінці XX століття. Хоча точна дата створення свята не зафіксована в офіційних документах, 30 листопада обрали як символічний день, щоб привернути увагу до проблем безпритульних тварин і важливості гуманного ставлення до наших улюбленців. Ця ідея швидко знайшла відгук у серцях мільйонів людей. У різних країнах свято набуло своїх особливостей: десь проводять паради собак, десь – благодійні ярмарки для притулків. Головна мета залишається незмінною – нагадати, що домашні тварини – це не просто розвага, а живі істоти, які потребують любові, турботи та захисту. 30 листопада – це чудова нагода зробити щось особливе для своїх улюбленців і для світу загалом. Цікаві факти про домашніх тварин:

-собаки можуть розрізняти емоції людини за виразом обличчя, дослідження показали, що вони реагують по-різному на посмішку та сумний погляд, намагаючись підбадьорити господаря.

-коти муркочуть не лише від задоволення, а й для самолікування, частота їхнього муркотіння сприяє загоєнню тканин і зменшенню болю.

-папуги можуть імітувати не лише слова, а й інтонацію, деякі з них навіть “співають” мелодії, які чули від господарів.

-хом’яки мають здатність запасати їжу в щоках, іноді вміщуючи туди до половини своєї ваги, це справжні маленькі комірники!

Ці факти – лише маленька частина того, наскільки дивовижними є наші улюбленці. Кожен із них має свої унікальні особливості, які роблять їх особливими.

 Ну а для нашого бібліотечного котика знадобився кольоровий папір, клей, ножиці, фломастери для кумедної мордочки і власна фантазія. Кілька рухів ножицями, всі деталі склеїти, розмалювати і милий улюбленець готовий. Це захоплююче заняття подарувало всім учасникам гарний настій, навіть тим, у кого немає поки що вдома домашньої тваринки чи пташинки. А змайстрований котик стане чудовим елементом декору на книжковій полиці.