Тарас Шевченко — постать, яка займає центральне місце в історії української літератури та культури. Його творчість стала основою національної ідентичності, а його слова живуть у серцях людей і сьогодні. У перші березневі дні українці впродовж багатьох років мають непохитну традицію вшанування Кобзаря, адже його поезія не лише оспівує красу рідної землі, але й глибоко торкається тем волі, боротьби за права людини, справедливості та гідності. А ще Тарас Шевченко був головним об’єднавчим фактором для українців, розділених двома імперіями, нагадував про існування української нації під час радянської окупації. І сьогодні, в темні часи кровопролитної загарбницької російської війни полум’яні слова Шевченка закликають до боротьби, стійкості та опору.

Тому в переддень народження Кобзаря, 8 березня 2026 року, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, підготували та провели голосні читання “Борітеся — поборете, Вам Бог помагає!”. Ці пророчі рядки з поеми Тараса Шевченка «Кавказ» стали символом української незламності та боротьби за свободу. Цей заклик утверджує віру в перемогу правди, слави та волі, виступаючи мотивуючим гаслом у боротьбі проти загарбників.

До уваги наших читачів запропонували книжкову виставку з творами Шевченка та інших авторів дослідників його творчості. Як от біографічні та літературознавчі оповіді Дмитра Чуба “Живий Шевченко”, ґрунтовне дослідження Петра Арсенича про поширення та видання творів Шевченка в Галичині, вшанування його пам’яті на Івано-Франківщині “Тарас Шевченко і Прикарпаття”.

Кожен охочий мав змогу поділитися своїми улюбленими поезіями Кобзаря, прочитати їх вголос, віддавши шану автору.

Шевченкова поезія відзначається великою емоційною силою і безпосередністю. Він умів передавати найтонші переживання, часто через образи природи, що стали своєрідним символом для українського народу. Його вірші — це не просто художні твори, це маніфести, що закликають до змін, до боротьби за краще майбутнє. А поруч ніжні поезії, сповнені любові до людей і прагнення простого людського щастя. 

Патріотизм Шевченка — це не лише сум за минулим, а активна позиція, що надихає українців на боротьбу за свободу навіть через століття. 

Змінюються сезони – змінюються й книжки на бібліотечних полицях. Тепер туди потрапляють твори з весняним настроєм, які дозволяють відчувати якнайповніший спектр емоцій. Такий же різнобарвний, як і погода навесні.

Тож 1 березня 2026 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради впродовж усього дня давали читачам літературні поради “Що читати цієї весни”, допомагали  обрати ідеальну весняну книжку. Або дві. 

Делія Овенс “Там, де співають раки”

Роман американської письменниці Делії Оуенс, написаний у 2018 році. Він очолював бестселери 2019 року за версією New York Times Fiction та 2020 року за версією New York Times Fiction протягом 32 тижнів поспіль. На кінець лютого 2022 року книга провела 150 тижнів у списку бестселерів.

Історія розповідає про дві тимчасові лінії, які повільно переплітаються. Перша часова лінія описує життя та пригоди молодої дівчини на ім’я Кайя. Вона зростає в ізоляції в болотах Північної Кароліни в проміжку між 1952 та 1969 роками. Друга часова лінія розповідає про розслідування гаданого вбивства Чейза Ендрюса, місцевої знаменитості з Барклі-Коув, вигаданого міста у прибережній частині Північної Кароліни.

Ернест Гемінґвей, «Свято, яке завжди з тобою» – гімн молодості та радості на тлі історій із життя Гемінґвея в Парижі. У книзі автор ділиться своїми враженнями про події та людей, яких зустрічає в Парижі. В основному, це представники творчої інтелігенції – письменники, художники.

Стівен Кінг “Казка”

Сімнадцятирічний Чарлі Рід, який дитиною втратив матір, однак навчився давати собі раду, ще й доглядати за батьком-алкоголіком, порятував відлюдькуватого сусіда Говарда Боудітча та найнявся до нього на роботу. Саме там хлопець знайшов собі вірного друга — собаку Радар. І це була б звичайнісінька історія, якби не загадковий сарай біля будинку містера Боудітча, зсередини якого час від часу долинають дивні звуки… У який світ потрапить Чарлі через виявлений у сараї портал і проти якого зла йому доведеться боротися? Ідея цієї «казки», як і будь-якої іншої, напрочуд проста й очевидна: будь добрим і відважним, герою, любов здатна подолати все, навіть у найтемніші часи…

Ольга Кобилянська “Царівна”

Ніжна душею бунтарка, яка жила на зламі епох, країн і світів. Майстерна мисткиня, яка словами малювала чарівні пейзажі й влучні психологічні портрети. Це Ольга Кобилянська — письменниця, яка підписувала твори власним ім’ям за часів, коли її колеги ховалися за псевдонімами.

Якщо вам хочеться зупинитися й відпочити душею чи набратися сил для руху вперед — саме її повість “Царівна” зможе вас надихнути. Героїня твору —  сирота Наталя Веркович —  жива, рішуча, волелюбна, — поділиться з вами світлом своєї душі і допоможе розгорнути крила, щоб летіти до мрії.

Іван Нечуй-Левицький “Хмари”

Герої повісті — студенти, а з часом — професори Київської духовної академії та університету, їхні діти. Зі сторінок книги постають яскраві картини їхнього повсякденного життя: навчання, мрії, зустрічі, вечірки, дискусії, танці, залицяння, одруження тощо. Повість приваблює динамічним сюжетом, колоритною мовою, блискучим знан­ням народних звичаїв, мальовничими описами Києва та інших куточків України, вірою героїв у майбутнє і дає можливість читачеві краще зорієнтуватися в історії України, зблизька побачити, як і чим жила молодь того часу.

Кеннет Грехем “Вітер у верболозі”

Історія про пригоди Крота, пана Жаба, Видри, Борсука та Щура понад століття зачаровує дітей і дорослих у всьому світі. 

 Одного разу Кріт виходить зі своєї затишної домівки під землею та потрапляє в чудовий світ, де панує весна, свіже повітря та прохолода від річки. Пан Кріт заводить собі друзів і насолоджується життям. На друзів чекають кумедні, щасливі, а іноді й сумні історії. Але перешкоди, які траплятимуться на шляху друзів, подолають щирість, чесність, довіра, підтримка і турбота.

Джулія Дональдсон, Аксель Шеффлер “Груффало. Весняними та літніми стежками”

Завдяки стікербуку діти зможуть стати вірними напарниками симпатичного чудовиська  Ґруффала в дослідженні природи. З книжкою вони будуть пізнавати весняний та літній навколишній світ, а також тварин і рослин, які в ньому мешкають. З яскравими наліпками робити це весело та захопливо! 

Крім того, книжка містить багато різноманітних ігор, цікавих фактів і допитливих завдань. Їх можна виконувати як самотужки, так і з друзями, а також з батьками.

Квіткова антологія 

Букет найкращої української поезії про квіти. Тарас Шевченко, Іван Франко, Леся Українка, Богдан-Ігор Антонич, Олександр Олесь, Павло Тичина, Микола Вінграновський, Василь Голобородько, Василь Герасим’юк, Юрій Андрухович, Богдана Матіяш… Книжка, з якою приємно бути.

Не змарнуйте цю весну на марудні справи, а знайдіть трохи часу, щоб поринути в історію, свіжу, наче весняний вітер, і прекрасну, наче спів пташок.

Нашу весняну книжкову добірку ви можете переглянути на нашому ютуб каналі за посиланням: https://youtu.be/7WZrK0mjx28

Чимало цікавого, що стосується книжок та їхніх авторів ви дізнаєтесь на нашій фейсбук сторінці:

https://www.facebook.com/profile.php?id=100072142694982

Щоб ви не вибрали: широко коментований бестселер, невмирущу класику, книжку з весняною обкладинкою чи історію від якої розквітає серце, – книжка і весна – це прекрасний тандем, щоб насолоджуватись життям сповна.

24 лютого 2022 року — день, який для кожного українця та українки став переломним і запам’ятався назавжди. Ми прокинулися на світанку під звуки вибухів і тривожні повідомлення, що почалося повномасштабне вторгнення рф.

24 лютого 2026 року минає чотири роки від початку повномасштабного вторгнення російської федерації в Україну. Чотири роки опору та відваги, за які наша вітчизна втратила тисячі військових. Серед них понад дві сотні людей літератури, –  письменники, перекладачі, поети, редактори, видавці, есеїсти, літературознавці, бібліотекарі та промоутери книжкової справи.

Вшановуючи пам’ять полеглих патріотів-літераторів, ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 24 лютого провели героїчний спомин “Нескорена Україна”

Ми згадували воїнів, поетів, письменників, що загинули захищаючи Україну на полі бою, знайомили наших читачів з їхнім творчим доробком, розповідали про їхні військові подвиги та мирне життя. 

Рівнянин Максим “Далі” Кривцов – звитяжний воїн і талановитий поет, який загинув разом зі своїм котом 7 січня 2024 року, 33-річний тернополянин Михайло “Небо” Микусь – автор збірки поезій “Всесвіт тисячі мрій”, військовий 5 окремої штурмової бригади. 

Вшановуємо пам’ять полеглих ми зазвичай у спеціальних для того місцях, вони так і звуться – місця пам’яті. Музеї, меморіали, поховання. “Місцями пам’яті” загиблих літераторів є їхні книжки та поезії та проза яким ми можемо вклонитися і понести далі знання про цих авторів. 

Ми знайомилися з тими письменниками, які пишуть про цю війну, зокрема, Артур Дронь – письменник і ветеран, що написав збірку «Гемінґвей нічого не знає». У 23 роки Артур має три роки служби в піхоті, пережив втрату побратимів і важкі поранення. Попри це письмо стало його справою життя і способом осмислення досвіду. Книга складається з коротких прямих новел про фронтовий досвід автора, де повторюються мотиви втрат, віри, дружби й виживання. Оповіді ведуть від імені очевидця і не дають простих відповідей, читач отримує фрагменти життя під обстрілами, згадки про реальні населені пункти, роздуми про ціну служби й про те, як почуття тримають людей разом.

Олександр Михед почав писати цю книжку у перший день широкомасштабного вторгнення на восьмому році російсько-­української війни. 

Олександр Михед “Позивний для Йова. Хроніка вторгнення”. Письменник зібрав й виклав думки багатьох українців протягом першого року вторгнення. Як ми втрачаємо найрідніших друзів і домівки? Як змінюються українські діти і яку пам’ять матиме наступне покоління? Врешті – ​хто кожен із нас у цій війні? Війна породила феномен нової української літератури, яка осмислює, рефлексує та реалістично змальовує жорстку воєнну реальність.

Дякуємо неймовірним Збройним Силам України за можливість жити, читати книжки, працювати, говорити про важливе та ділитися думками. Слава Україні! Слава ЗСУ! Та вічна слава тим, хто віддав своє життя за нашу країну.

О, не журися за тіло!
Ясним вогнем засвітилось воно,
чистим, палючим, як добре вино,
вільними іскрами вгору злетіло.

 25 лютого відзначаємо уродини культової української письменниці Лесі Українки. 155 років тому на Волині у мальовничому місті Звягелі (тепер Новоград-Волинський) народилася славна україночка, що згодом прославила свою батьківщину. 23 лютого 2026 року бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели захід, присвячений 155-річчю з дня народження Лесі Українки – поетичну акварель “Хто не жив посеред бурі, той ціни не знає силі”.

Ознайомили читачів з творчим доробком української Кассандри, насолодилися найвідомішими віршами авторки, згадали цікаві випадки з її життя.

• Справжнє ім’я Лесі Українки – Лариса Петрівна Косач-Квітка. Мати, Ольга Петрівна Драгоманова-Косач – письменниця, яка творила під псевдонімом Олена Пчілка. Батько – високоосвічений поміщик, який дуже любив літературу і живопис. Дядько – відомий український діяч Михайло Драгоманов. 
• У родині Лесю Українку називали ще Зея, Мишолосія. Ім’я Зея, Зеїчок походило від назви сорту кукурудзи “зея японіка” (тонка, як стеблина), так її називала мама. Ім’я Мишолосія ділилося навпіл – так називали Лесю і її брата Михайла, з яким письменниця була дуже близька.
• А ще маленька Леся була хороброю. Хоч в дитинстві лякалася темряви і хижих звірів, проте вперто боролася зі своїми страхами, бігаючи вночі до лісу, щоб угледіти русалку.
• Талановита письменниця досконало вивчила 7 мов – українську, французьку, німецьку, англійську, польську, російську, (до речі французькою володіла краще, ніж російською). Згодом активно займалася перекладами, адаптуючи європейську класику до українського читача. Лесю навчала вдома мама і приватні вчителі. 
• А ще письменниця дуже любила музику й мала неабиякі здібності до гри на фортепіано. Вона не могла їх розвинути через хворобу кісток. Мала гарний слух і голос. 220 народних мелодій записано з її голосу.

Пропонуємо добірку книг про Лесю Українку, які зацікавлять вибагливого читача-дослідника творчості української поетеси та драматургині:

• Валентин Бадрак  «Успішні жінки в чоловічому світі»
• Оксана Забужко «Notre dame d’Ukraine: Українка в конфлікті міфологій»
• Тамара Скрипка «Спогади про Лесю Українку. Том 1»
• Катерина Бабкіна, Марк Лівін «Сила дівчат»
• Комплект  «Листів» Лесі Українки (видавництво «Комора)
• Марія Кармазіна «Леся Українка»
• Монографія Галини Левченко «Міф проти історії. Семіосфера лірики Лесі Українки».

Серед доробку Лесі Українки не лише поезії, а й переклади, проза, драматичні поеми – жанр, який особливо розвивала письменниця в українській літературі. Її дивовижні вірші ми вчимо змалечку, а дорослішаючи відкриваємо нові й нові творчі скарби неймовірної Лесі Українки, насолоджуючись кожним словом української Мавки.

 20 лютого Україна вшановує пам’ять героїв Небесної Сотні – українців, які змінили перебіг історії нашої держави. 12 років тому під час Революції гідності в центрі Києва відбулися масові розстріли протестувальників. Приєднуючись до вшанування пам’яті перших жертв російсько-української війни, ми, бібліотекарі  бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, напередодні Дня Героїв Небесної Сотні, 19 лютого 2026 року, провели урок патріотизму “Україна – історія вільних”.

Бібліотека розповіла про ті буремні, трагічні  і героїчні події, щоб разом з нашими читачами пригадати з чого починався сучасний шлях до визволення, яким ми йдемо й досі.

З 2015 року в Україні на державному рівні вшановують 20 лютого День пам’яті Героїв Небесної Сотні. З 18 по 20 лютого 2014 року відбулися масові розстріли протестувальників під час Революції гідності. 20 лютого загинуло найбільше учасників протестів – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими майданівцями та п’ятьма активістами, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на Сході України за демократичні цінності та територіальну  цілісність нашої держави, назвали Героями Небесної Сотні. 17 лютого 2021-го Верховна Рада України визнала Революцію гідності одним із ключових моментів українського державотворення та виразником національної ідеї свободи.

Смерть першого з Героїв Небесної Сотні, Павла Мазуренка, настала 22 грудня 2013 року внаслідок тілесних ушкоджень, завданих невідомими особами, які були одягнені у форму спецпризначенців. Останній із лав Героїв, Віктор Орленко, помер 3 червня 2015 року через ускладнення після вогнепального поранення, отриманого під час штурму Майдану силовиками 18 лютого 2014 року.

Були серед них і наші краяни, імена яких ми не маємо права забувати:

19-річний студент Роман Гурик, 44-річний підприємець і громадсько-політичний діяч Сергій Дідич, 30-річний громадський активіст Ігор Дмитрів, підприємець Богдан Калиняк (52 роки), будівельник Ігор Ткачук (38 років), учасник Самооборони Майдану Михайло Костишин – 42 роки, пенсіонер, активіст Майдану Василь Шеремет – 64 роки.

Дуже важливо зберегти і передати нащадкам правду про події, настрої, трагедії і перемоги того часу, тому ми зібрали книги та матеріали, які стосуються Революції Гідності та російсько-української війни.

Серед інших важливих результатів Революції Гідності – початок реформування різних сфер життєдіяльності країни, самоорганізація громадянського суспільства, розвиток волонтерського руху, децентралізація, декомунізація, часткове оновлення української політичної еліти.

Вклоняючись загиблим героям за шанс змінити хід історії, мусимо й надалі продовжувати боротьбу за свободу та демократичні цінності.