Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 4 березня 1989 — створене українське товариство «Меморіал» імені Василя Стуса» — громадська організація, що займається збереженням пам’яті про політичні репресії та правозахисною діяльністю. Її співзасновником та першим очільником став Лесь (Леонід) Танюк – режисер,
шістдесятник, організатор Клубу творчої молоді, мистецтвознавець, перекладач, громадський і політичний діяч. Про нього й піде мова у наші й рубриці. Лесь Танюк народився незадовго до Другої світової війни. Трирічним хлоп’ям у 1941-му разом із батьками потрапив до концтабору в Німеччині. Після війни родині не дозволили повернутися додому, й Танюки оселилися на батьківщині тата – у Луцьку.

Оголошення

Міняю: осінь і зиму – на весну.
річку замерзлу – на річку скреслу,
паморозь ранню – на сонця окраєць,
біле – на сіре (якщо це заєць),
сухе – на зелене (якщо це листя),
сумне – на веселе (якщо це Христя).
Хто схоче мінятись – даю доплату:
снігу багато і шубу кудлату!

Галина Крук

Змінюються сезони – змінюються й книжки на бібліотечних полицях. Тепер туди потрапляють твори з весняним настроєм, які дозволяють відчувати якнайповніший спектр емоцій. Такий же різнобарвний, як і погода навесні. Тож 1 березня бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради впродовж усього дня давали читачам літературні поради “Що читати цієї весни”, допомагали  обрати ідеальну весняну книжку. Або дві.  Нашу весняну книжкову добірку ви можете переглянути на нашому ютуб каналі за посиланням:

https://youtu.be/JCOoFAvTLVs

Ворони, малятко, чудові створіння.
Вони переносять у дзьобі насіння
з горіха, каштана, дубка і черешні.
І пада воно при польоті на землю.
Травичка сховає, а дощик поллє.
Воно засинає, а потім росте.
І ось, незабаром, де впало насіння,
зростають дерева…
черешні, дубки, горіхи й каштани
й співають пташки…
Отож бо, дитятко,
де птахи літають,
зростають дерева
і діти гуляють…
Наталія Цехош

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 27 лютого 1939 року створено Спілку композиторів України. Її очолив Борис Лятошинський – український композитор, диригент і педагог, один із представників модернізму та експресіонізму в українській класичній музиці. Борис Лятошинський задав тренд модернізму в українській класичній музиці, сформувавши в часи культурного терору ціле покоління музичних шістдесятників – так званий «Київський авангард». Потяг Лятошинського до нового та незвіданого формував яскравих учнів у сфері симфонічної та камерної музики, таких як Леонід Грабовський, Іван Карабиць, Леся Дичко, Валентин Сильвестров, Євген Станкович та інших. Сувора й ніжна, героїчна і пристрасна музика Лятошинського говорить світу про красу людини, складність її почуттів і думок, стверджує високі гуманістичні ідеали й принципи реалістичного мистецтва. Протягом понад півстоліття своєї творчої кар’єри Борис Лятошинський створив, за останніми підрахунками, понад 170 творів. Серед його доробку є опери, симфонії, симфонічні поеми, увертюри, оркестрові сюїти, фортепіанні концерти, солоспіви (в тому числі на вірші Івана Франка), обробки народних пісень, музика до театральних постановок і кінофільмів. Крім того, він зробив редакції та оркестровки опер, балетів і менших творів інших авторів, таких як Микола Лисенко і Рейнгольд Глієр. Лятошинський нині заслуговує eвійти до пантеону найважливіших українських композиторів усіх часів і посісти почесне місце поруч із Миколою Лисенком, Михайлом Вербицьким, Мирославом Скориком, Валентином Сильвестровим і Євгеном Станковичем.

26 лютого – День спротиву окупації Автономної Республіки Крим та міста Севастополя. Цього дня ми згадуємо та вшановуємо мужність тисяч кримців, які 26 лютого 2014 року вийшли у Сімферополі на мітинг на підтримку територіальної цілісності України. Бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради напередодні Дня спротиву, 25 лютого, презентували викладку літератури “Хроніка кримського протистояння”. Війна Росії проти України почалася з Криму.  24 лютого 2014 року кораблі військово-морського флоту РФ, які охороняли морську акваторію в районі проведення Сочинської олімпіади, прийняли на борт у Новоросійську «зелених чоловічків» (російських військовослужбовців без розпізнавальних знаків) разом із бойовою технікою та вийшли курсом на Севастополь. 25 лютого будівлю Верховної Ради Автономної Республіки Крим у Сімферополі пікетували близько 400 проросійськи налаштованих людей. Вони вимагали зняти державну символіку України, а ще – провести позачергову сесію, на якій прийняти рішення про референдум за незалежність Криму.

Щоб не допустити такого розвитку подій, 26 лютого під стінами парламенту Криму відбувся проукраїнський мітинг. На заклик Меджлісу кримськотатарського народу тисячі кримських татар, українців та представників інших національностей вийшли на мирний протест, щоб чинити спротив російській окупації та підтримати цілісність України. Мітинг зібрав від 5 до 10 тисяч учасників. Завдяки зібранню того дня протестувальникам вдалося не допустити позачергового засідання парламенту та перегляду статусу автономної республіки у складі України.

Того дня загинули двоє громадян України. Травми вони ймовірно отримали у тисняві на площі. За допомогою до медиків звернулися 30 осіб. 

16 березня 2014 року відбувся псевдореферендум про статус Криму. Цей захід, зрежисований Росією, бойкотували кримські татари та інші проукраїнськи налаштовані жителі півострова. 25 березня росіяни захопили останню військову частину, що тримала український прапор у Криму – морський тральник «Черкаси» ВМС України.