Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників.

Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави)

   Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову.
12 вересня 1875 року на Київщині народився Олександр Кошиць – видатний український диригент, композитор і хоровий діяч, ім’я якого відоме далеко за межами України і завдяки якому світ почув справжню душу України.

Його батько був священником, тож з дитинства Олександра оточували церковний спів та музика. Здобувши освіту в Київській духовній академії та Музично-драматичній школі Миколи Лисенка, Кошиць поєднав глибокі знання з тонким відчуттям народної пісні. Його життя стало прикладом того, як мистецтво може прокладати шлях від серця до серця в різних куточках світу.

Найвідомішим етапом його діяльності стало керівництво Українською республіканською капелою, створеною за дорученням Симона Петлюри. З 1919 року колектив вирушив у світове турне, щоб донести красу української музики до Європи та Америки. Саме завдяки Кошицю світ почув “Щедрика” Миколи Леонтовича, який згодом перетворився на всесвітньо відомий “Carol of the Bells”. Критики в Лондоні, Парижі, Нью-Йорку називали виступи українського хору “музичним одкровенням”. Концерти капели проходили з незмінним шаленим успіхом в країнах Європи, США, Мексиці, Кубі, Бразилії, Канаді. Кошиць не просто диригував — він ніс із собою Україну, її пісенну традицію та
культуру.

Митець залишив по собі не лише спогади про яскраві гастролі, а й величезну кількість обробок українських народних пісень. Його творча спадщина стала важливим фундаментом для подальшого розвитку українського хорового мистецтва.
Кошиць також був справжнім “культурним послом” — навіть далеко від батьківщини він завжди наголошував, що представляє саме Україну. Його музика стала мостом між народами та залишила слід у серцях мільйонів.

Цьогоріч культурна спільнота відзначає 100-літній ювілей нашого краянина, видатного художника-шістдесятника, політв’язня Опанаса Заливахи. Саме тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради 7 вересня 2025 року підготували і провели інформ-бюлетень “Бути українцем і знати  хто ти”. Ми зібрали цікаві факти про життєвий і мистецький шлях Опанас Заливахи, щоб наші читачі ближче познайомилися з особистістю талановитого живописця, справжнього патріота, борця за українську незалежність.

 Його історія — неймовірна та захоплива. Будучи етнічним українцем (він народився в селі Гусинка Куп’янського району на Харківщині), він усвідомив власне коріння лише дорослим; жив у країні з тоталітарним режимом, але створював повні символів, яскраві, бунтівні витвори; оселився на Прикарпатті, але товаришував з київською творчою інтелігенцією.

Він був близький з Іваном Світличним, дружив з В’ячеславом Чорноволом (який на той час жив і працював у Львові), співпрацював з художниками-шістдесятниками. Творчий колектив молодих, зухвалих, талановитих авторів працював над вітражем “Шевченко. Мати” до 150-річного ювілею поета для “червоного” корпусу Університету (цю історію розкривала виставка Алли Горської в Українському домі “Боривітер”) Встигли зробити тільки центральну частину (зараз зображення вітражу зустрічає гостей при вході в Музей шістдесятництва).

Осінь — пора року, коли книжки читаються по-особливому. Золотаве світло променіє крізь вікно, тихий шелест осінніх дерев, м’який плед і гарячий чай з чебрецю чи м’яти — ніби сама природа підказує, що саме час зануритися у читання. У цей сезон історії звучать глибше, а слова залишаються в серці довше. Саме за це ми, бібліотекарі бібліотеки №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, дуже любимо осінь і ретельно готуємося до нової пори року і нового читацького сезону. Прикрашаємо наші зали осіннім декором, наводимо лад на полицях і проводимо різні тематичні заходи.

Так, 2 вересня, ми провели літературні поради “Що читати цієї осені?”. Впродовж дня радили нашим читачам книжки, які зігріють, створять атмосферу затишку та нагадають, що  в осінній неквапливості є своя особлива насолода. Серед книжок, які ми обрали для наших читачів, були і незабутні класичні твори, готичні містичні історії з присмаком таємниці, захопливе фентезі, психологічні романи, детективи, кулінарні книги з осінніми рецептами.

Детальніше познайомитися з осінньою книжковою добіркою ви можете на нашому ютуб-каналі за посиланням:

https://youtu.be/gyPEvpiwA7I

Читати восени — означає дарувати собі особливу атмосферу затишку. Тож у вечірній тиші  осені, коли падає перший лист, відкрийте цікаву книжку і спостерігайте як оживають слова…

Відповідальні за проведення працівники бібліотеки-філії №3

Який я декадент? Я син народа,

Що вгору йде, хоч був запертий в льох.

Мій поклик: праця, щастя і свобода,

Я є мужик, пролог, не епілог.

Іван Франко

Кінець серпня ознаменований важливими святами для українців. Окрім Дня Незалежності ми відзначаємо і день народження Івана Франка. Цьогоріч 169 років. Не ювілей, але це не завадило нам, бібліотекарям бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 26 серпня, провести для наших читачів захід “Літературний портрет “Іван Франко у вимірах епохи” у дворі поблизу бібліотеки. 

Кілька важливих штрихів – і літературний портрет готовий. Читачі мали змогу дізнатися цікаві факти про Франка в невимушеній формі на свіжому повітрі. Ще раз нагадати собі наскільки важливою є літературна спадщина Івана Яковича та його високі устремління. Його життя – це боротьба і невтомна праця. Поет, письменник, учений, публіцист, перекладач, політик, громадський діяч Іван Франко сьогодні є символом людини, що працює для майбутнього свого народу. Його віра у силу слова, науки та культури стала дороговказом для наступних поколінь. У вимірах своєї епохи він був рушієм змін, а у вимірах сучасності – залишається моральним авторитетом і джерелом натхнення.

  Пізнавати особистість автора завжди доречно через його твори. Тож ми взяли із собою найкращі книжки із його доробку, з якими має, на нашу думку познайомитися кожен українець.

Відповідальні за проведення  працівники бібліотеки.

В переддень найважливішого державного свята – Дня Незалежності України, 23 серпня, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провели захід під назвою Хроніка подій “І є держава Україна, і є її нескорений народ”.  

Ми вийшли у двори поблизу книгозбірні, щоб нагадати нашим читачам про передумови проголошення незалежності України другої половини 80-х та початку 90-х років, які призвели до розпаду радянського союзу та утворення суверенної української держави.

У цьому нам допомогли книги  з тематичної добірки, які ми прихопили з собою: науково-популярне видання Юрія Шаповала “Торкнутись історії”, присвячене феномену Української Повстанської армії, історичним урокам трагедії Бабиного Яру, намагається відповісти на питання що набула і втратила Україна за роки, що минули від проголошення незалежності у серпні 1991 року. Чи має Україна власну політику пам’яті і чим може бути корисний досвід інших країн у здійсненні такої політики?