Зима – час радіти першому снігу, спостерігати, як за вікном пролітають сніжинки. Зима, мабуть, найкраща пора для читання. І нехай за вікном –  завірюха, віє хурделиця і завиває холодний північний вітер, а мороз малює на шибках вигадливі візерунки, саме час для приємного, неквапливого читання з горнятком запашної кави або гарячого шоколаду чи чаю з імбиром.

З 1 грудня 2018 року – 31 січня 2019 року у  бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) Івано-Франківської  МЦБС Департаменту культури міської ради розгорнуто виставку-рекомендацію “Що читати взимку?” із циклу бібліотечних виставок “Сезонні читання в бібліотеці”. Бібліотекарі підготували для читачів книги вітчизняних і зарубіжних авторів, які створять казковий зимовий настрій, бо вони легкі, як сніжинки,  від них так і віє зимовою свіжістю. Ці книги змусять інакше подивитися на світ та запросять у захопливу, чарівну, зимову мандрівку з лютими заметілями та несамовитими хуртовинами.

Любителям прози бібліотекарі пропонували книги, які створять дійсно затишно-зимовий настрій і стануть чудовим доповненням чи розрадою у вирі святкових радощів і клопотів:  О. Генрі “Дари волхвів”, Ч. Мартін “Гора між нами”, Г. Мюссо “Поклик янгола”, Т. Янсон “Мумі-тролі і чарівна зима”, У. Старк “Маленька книжка про любов”, А. Сульберг “Привиди проти суперкрутих”, А. Тишка “Зося з вулиці Котячої взимку”, Г. Х. Андерсен “Снігова королева”, О. Памук “Сніг”, А. Крісті “Вбивство у Східному експресі”,  Е. Гофман “Лускунчик і мишачий король”, С. Кінг “Сяйво”, Я. Кавабата “Країна снігу”, збірка романтичних історій “Най сніжить”, І. Альєнде “Там, за зимою”. У романі чилійської письменниці “Там, за зимою” зима огортає не тільки засніжені вулиці, а й душі персонажів, зігріти яких здатні теплі людські стосунки – любов, дружба, солідарність. Кримінальна лінія твору охоплює лише кілька днів і відбувається в межах штату Нью-Йорк. Водночас Альєнде значно розсуває часові й географічні виміри роману, події якого відбуваються впродовж кількох десятиліть на теренах США, Чилі, Гватемали, Мексики, Бразилії. Ця книга про несподіване кохання, про непросту долю біженців, про сімейні проблеми і втрати, про дружбу, взаєморозуміння,  підтримку.

Відповідальна за організацію Озарко М. М.

Поріг ХХІ століття людство переступило з низкою жахливих хвороб. Особливо небезпечні ВІЛ (вірус імунодефіциту людини) і його кінцева стадія СНІД (синдром набутого імунодефіциту). Щорічно 1 грудня відповідно до рішення Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) та рішенням Генеральної Асамблеї ООН, прийнятими в 1988 році, відзначається Всесвітній день боротьби з синдромом набутого імунодефіциту (World AIDS Day). У всьому світі цього дня говорять про СНІД, про те, яку загрозу існуванню людства несе ця глобальна епідемія. Згадують і оплакують тих, хто вже помер або смертельно хворий, говорять про масштаби трагедії і про те, що ця чума ХХ, а тепер вже і ХХI століття загрожує існуванню людства…

З 1-8 грудня 2018 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради організована виставка-імпульс «СНІД: не залишимось байдужими».

Бібліотекарі для широкого кола користувачів підготували матеріали, які містять інформацію про це небезпечне захворювання: шляхи інфікування, перебіг хвороби, профілактику.

Головним інструментом профілактики є всебічні знання про хворобу. Обізнаність в питаннях профілактики ВІЛ-інфекції дає змогу захистити себе, зменшити шкоду від ВІЛ для особистості та суспільства.

Книги, газетні та журнальні статті допоможуть більше дізнатися про ВІЛ та СНІД, а також розвіяти чимало міфів, пов’язаних із ним. На виставці користувачі можуть знайти багато цікавих фактів і, зокрема, про червону стрічку, як символ розуміння СНІДу.
Відповідальна за проведення Мохнацька Г. М.

З 21 по 30 листопада 2018 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури міської ради до Дня пам’яті жертв голодомору розгорнуто виставку-пам’ять “Терновий вінець народу”.

Найжорстокішим злочином комуністичного режиму проти українського народу був голодомор 1932—1933 рр. Ця спланована проти українського селянства акція мала ліквідувати основу української нації і національного відродження, зруйнувати незалежні господарства, унеможливити протистояння радянській владі. “Голод запланувала Москва для знищення українського селянства як національного бастіону. Українських селян знищили не тому, що вони були селянами, а тому, що вони були українцями”, — писав американський професор Р. Конквест.

На виставці зібрані книги та періодичні видання, які містять документи, матеріали, наукові дослідження. В них розповідається про причини і наслідки голодомору 1932-1933 років, історії окремих людей, родин, сіл:

Конквест Р. Жнива скорботи: Радянська колективізація і голодомор/ Роберт Конквест. — К.: Либідь, 1993. — 384 с.: іл.
Український хліб на експорт: 1932-1933. — К.: Сергійчук М.І., 2006. — 432 с.
Також користувачі бібліотеки мають змогу ознайомитися з художніми творами про голодомор:
Барка В. Жовтий князь[Текст]: роман / Василь Барка .—вид.2-е .—К.: Національний книжковий проект, 2011.—256 с.—(Україна крізь віки).
Доляк Н. Чорна дошка[Текст]/ Наталка Доляк. — Х.: Клуб Сімейного Дозвілля, 2014. — 368 с.
Зернятко надії: художні твори для дітей[Текст]/ упоряд. Людмила Юрченко.—Л.: Свічадо, 2011.—78 с.

А 24 листопада у бібліотеці відбулася акція “Запали свічку пам’яті”. Свіча мільйонів замордованих голодною смертю погасла в далекому 1932-33 роках. Присутні запалили свічку пам’яті невинно убієнних голодом та політичними репресіями та згадали їх хвилиною мовчання та у тихій молитві.

Хай світло від свічки у небо летить
Хоча б одну душу зігріє в цю мить
Щоб душа ця загублена спокій знайшла
І у вічність до Бога вона відійшла.

Відповідальна за організацію виставки Мохнацька Г. М.

19 листопада 2019 року у бібліотеці-філії №3 (вул. Гната Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури міської ради розгорнуто ретро-виставку ” І знову класика з полиць іде до нас”.

Існує стереотип, що класика це – нудно і нецікаво. Великі тексти, що наганяють сонливість. На жаль, такої думки дотримуватися чимало людей. Можливо, цей стереотип нав’язаний недолугою шкільною програмою, яка відвертає від читання, а не пропагує його. Тому бібліотекарі підготували для користувачів найкращі твори українських письменників-класиків.

Ці книги наче заповіт минулих поколінь прийдешнім. Саме через них читач відкриє для себе невідомі сторінки української історії, дізнається звичаї і традиції минулого та збагатить свою мову особливими українськими словами, які замінять надокучливий суржик у щоденному спілкуванні. Виставка буде діяти до 22 грудня 2018 року.

Відповідальна за проведення Озарко М.

“Україна завжди змагала до волі”
Ф. М. Вольтер

1 листопада 2018 року до 100-річчя ЗУНР у бібліотеці-філії №3 (вул. Хоткевича, 52а) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради розгорнуто виставку-факт “Листопадовий чин – історія українського подвигу”.

Бібліотекар розповіла, що 100 років тому було проголошено Західно-Українську Народну Республіку (ЗУНР). Після розпаду в жовтні 1918 року Австро-Угорської імперії на кілька незалежних держав, патріотичні сили Західної України вдалися до ряду заходів зі створення власної держави. Зокрема, в період з вересня 1918 року у Львові було створено: Український Генеральний Військовий Комісаріат, голова – сотник Легіону Українських Січових Стрільців Дмитро Вітовський, Українську Народну Раду – політичний представницький орган українського народу в Австро-Угорській імперії. 19 жовтня 1918 року було проголошено Українську державу на всій українській етнічній території Галичини, Буковини і Закарпаття. Президентом Української Народної Ради було обрано Євгена Петрушевича. УНРада, мотивуючи свої наміри правом українського народу на власну державу, звернулася до австрійського уряду з питання про передачу їй усієї повноти влади в Галичині та Буковині, на що отримала категоричну відмову. Тоді було вирішено взяти владу у Львові збройним шляхом. У ніч з 31 жовтня на 1 листопада 1918 року стрілецькі частини, які очолював сотник Дмитро Вітовський, зайняли всі найважливіші урядові установи в місті. Таким чином, було створено Західно-Українську Народну Республіку, до складу якої увійшли українські етнічні землі – Галичина, Буковина та Закарпаття. У той час Польща, не бажаючи втратити Галичину, розпочала військові дії, внаслідок яких уряд ЗУНР переїжджав до Тернополя, Станіславова (тепер Івано-Франківськ), а також перебував у екзилі в Кам’янці-Подільському. Важливим здобутком діяльності ЗУНР було урочисте проголошення 22 січня 1919 року в Києві Акту про Злуку ЗУНР і УНР (Наддніпрянська Україна) в єдину соборну Українську Народну Республіку. Екзильний уряд ЗУНР припинив існування 15 березня 1923 року.

На виставці зібрані книги, газети та журнали, які містять документи та матеріали про історичні передумови Листопадової революції, державотворчі, адміністративні, організаційні процеси, які мали місце в ЗУНР 1918-1923 рр., соціально-економічні відносини. Також бібліотекарі радили ознайомитися та прочитати історичні дослідження про той період історії, коли Станіславів був столицею ЗУНР та діячів Української Національної Ради: Є. Петрушевича, Л. Бачинського, Д. Вітовського, І. Макуха та ін.
Відповідальна за проведення Лучак Е. І.