Ви коли-небудь мандрували в часі, не виходячи з кімнати? Або знайомилися з драконами за чашкою чаю? Все це можливо, коли в руках — книга!

Цього тижня ми розпочинаємо справжнє свято уяви — Всеукраїнський тиждень дитячого читання. Це час, коли бібліотеки перетворюються на портали в інші світи, а кожна прочитана сторінка робить нас супергероями.

Читання — це не про «треба», це про «хочу знати більше». Це найпростіший спосіб прокачати свій мозок, стати креативним та просто круто відпочити.

 Завітай до найближчої дитячої бібліотеки або шукай заходи онлайн за хештегами!

Давайте читати разом, бо українська книга — це наша сила!

24.03.2026 р. з 14.00 в центральній бібліотеці для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради запросила маленьких читачів у подорож бібліотекою з цікавими книгами, журналами. Казки та цікаві пригоди, вірші та фантастика. У кожного свої вподобання.

Тому мандрували кожен своїми вподобаннями. А бібліотекарі сьогодні були гідами в цьому книжковому морі.

З дітьми та батьками що приходили в бібілотеку, говорили про те, що:

•  Читання покращує роботу мозку, зокрема пам’ять, концентрацію уваги та критичне мислення.
•  Занурення в книгу діє як форма релаксації, що допомагає знизити рівень стресу та розслабити м’язи.
• Постійне читання розширює словниковий запас та покращує навички спілкування.
• У медичній термінології це називається створенням синапсів, що сприяє покращенню короткострокової пам’яті.
•  Коли людина подумки ставить себе на місце героя, у мозку активуються зони, відповідальні за розуміння чужих почуттів та пізнання.

Цікаві факти

• Активність мозку: Під час читання кров активніше надходить у ділянки мозку, які відповідають за концентрацію та пізнання.
• Наукове підтвердження: Вчені довели, що регулярне читання здатне змінювати структуру мозку, роблячи його більш витривалим до вікових змін.

Діти приходить в бібліотеку не лише для того, щоб взяти книгу а й відпочити, погратись, побути з літературними героями, подумати і це прекрасно.

Мирослав Кошик – сучасний український історик, письменник, толкініст та громадський діяч, який прославився своєю діяльністю в галузі історії та публіцистики. Народився в Івано-Франківську, освіту здобув на історичному факультеті Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, згодом його захоплення історією та культурною спадщиною України привели його до США, де він захистив дисертацію на тему «Особливості українського протестантизму на прикладі діяльності церковних братств Руського та Белзського воєводств в другій половині 16 століття».

 Як письменник він відзначається оригінальним вмінням поєднувати точність наукового аналізу з влучним гумором у своїх творах. Книги Мирослава Кошика пропонують читачам новий погляд на українську історію, надаючи їй живого та динамічного характеру. Радимо познайомитися з книгами письменника всім, хто цінує не лише глибину дослідження, але й здатність зробити складні історичні теми доступними та зрозумілими для широкої аудиторії.

 16.03.2026 р. о 14.30 в центральній бібліотеці для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради  відбулась надзвичайно цікава та корисна презентація  книг Мирослава Кошика “100 українців, яких варто знати” та “Історія України для найменших”. Видавництво «Маґура» , яке видало цю книгу — це новий український видавничий проект, заснований у Івано-Франківську. Воно спеціалізується на дитячій літературі, але також працює над young adult, дорослою прозою та поезією. (Yound adult — це літературний напрям, орієнтований на підлітків та молодь віком переважно 12–18 років, що описує процеси дорослішання, перше кохання, пошук себе та становлення особистості. Книги YA слугують містком між дитячою та дорослою літературою, часто мають динамічний сюжет і щиру емоційність)

 І, саме сьогодні, учні 5 та 6 класу ліцею імені Романа Шухевича  мали нагоду спілкуватись з автором та обговорити з ним всі секрети та подробиці про творчий процес написання книг, що були представлені їхній увазі. Запитання були дуже різними і цікавими автору, розмова вийшла дуже жвавою та динамічною.

9 березня  – 212-та річниця з дня народження українського письменника, художника, класика української літератури ТАРАСА ШЕВЧЕНКА!

  Особливо, під час війни, особливо відчувається дух батька Української нації, який словом свого легендарного «Кобзаря» впливає на кожного з нас, хто визначається, чи живий він, чи в процесі народження як сина великої держави.

Шевченко, як символ української ідентичності, – це  погляд з минулого й дороговказ в майбутнє нації, що волею до перемоги дивує світ, бо має могутнього покровителя, що словом кобзарським впливає на наші душі, поглядом з портретів та сучасних  мемів заглядає в душу кожного.

 Про це  9 березня о 14.00 в день народження великого Кобзаря  говорили в центральній бібліотеці для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради з учнями 7 класу ліцею № 21.

Учні мали можливість познайомитись із Віталією Савченко та послухати оповідання у виконанні авторки “Тарасові сни”. А вікторина спонукала згадати все, про що знали та довідались нового про Тараса Шевченка. Бажаючі читали поезію та познайомились із виставкою “Його долю віки привітали” де представлена творчість його як письменника та художника.

«Схилися наді мною, капелане, Прости усе, що Бог іще не встиг. Я з тих, без кого вічність не настане. Я з тих, всечесний отче, я із тих…»
                                                                                     Богдан Томенчук

24 лютого, в день повномасштабного вторгнення росії  в Україну,  Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради відкрила платформу скорботи «Пам’яті загиблих земляків»

Сьогодні ми згадуємо тих, хто мали честь бути оборонцями свої країни, хто кинув усі свої мирні справи та взяв до рук зброю.

Чотири роки українці мужньо виборюють своє право на свободу та незалежність. Дата 24 лютого 2022 року чорним птахом зринає у нашій пам’яті. Це день, коли життя поділилось на до і після. Це день, коли зранку всю Україну розбудили вибухи ракет і згуртувала пісня «Ой у лузі червона калина похилилася…» Війна стала частиною нашого життя, вона принесла нам багато страждань, але не лише біль, а й силу тих, хто її пережив.

Ми згадуємо сьогодні тих, на кого необхідно рівнятися нам.  Тих, хто йшов назустріч ворогу, і лиш любов одна піднімала кожного назустріч кулі. Любов до життя, до родини, до дітей і України.

Якими вони були до війни? Їх інтереси, життя, відчуття у роботі й вдома.  Ми згадуємо їх сьогодні їхніми голосами, і відтак вони продовжують жити в нашій пам’яті.  «Пам’яті загиблих земляків»: платформа пам’яті говорить голосами героїв.

Максим Руденок, Василь Гуцуляк, Павло Панфілов, Тарас Стахів, Віталій Мерінов, Святослав Кондрат, Назар Лугарєв, Олег Койляк, Дмитро Коцюбайло…

Сьогодні згадуємо звитяжців-земляків, які віддали за Україну своє життя.  Вони, маючи професії, зовсім не пов’язані з військовою справою, у час найбільшої небезпеки для України відклали все, щоб боронити рідну землю від загарбника. Вони точно знали, у якій країні хочуть жити, яким хочуть бачити своє майбутнє.

Учасники заходу стали голосами полеглих бійців, розповідаючи про їх життя до війни. Красиві, мужні, усміхнені, добрі, толерантні, мотивовані до знань і розвитку, глибоко патріотичні – такими вони житимуть в нашій пам’яті.

Учасники заходу ознайомилися з книжкою Ірини Чмелик та Ольги Деркачової «Звитяжці», біля платформи пам’яті «Пам’яті загиблих земляків»  читали вірші Богдана Томенчука, Ольги Деркачової.  

Сьогодні, в день духовної єдності та молитви за перемогу, захисту воїнів і відновлення держави, згадуємо і молимось за тих, хто віддав найцінніше — власне життя у боротьбі за волю України.

Герої не вмирають!

Віримо в перемогу! Робимо все для перемоги!

«І рани їхні вже не їм болять. Жовто-блакитний стяг покрив їм тіло, Як крила ангела, злітаючи назад, Небесна Сотня в вирій полетіла…»                                                                                                                                                                                                                                                                                         Людмила Максимлюк

  Центральна бібліотека для дітей (вул. Степана Бандери, 8) централізованої бібліотечної системи департаменту культури Івано-Франківської міської ради презентувала читачам виставку-присвяту “Земні шляхи Небесної Сотні”.

Свобода – основа людського існування, це можливість вільного вибору, усвідомлення власної відповідальності за цей вибір. Герої Небесної Сотні зробили свій вибір – виборювати свободу та гідність, віддавши за це життя. Вони загинули за те, щоб Україна розвивалася як вільна демократична держава. Пам’ять про подвиг Небесної Сотні вшановуємо  гаслом “Вдячні за свободу!”

20 лютого 2014 року в середмісті столиці України загинула найбільша кількість осіб – 48. Їх разом з іншими 54 загиблими та смертельно пораненими учасниками мирних протестів упродовж зими 2013–2014 років і п’ятьма активістами Майдану, які загинули навесні 2014 року, відстоюючи демократичні цінності та територіальну цілісність України, назвали Героями Небесної Сотні.

Події того дня стали кульмінацією Революції Гідності. За неповернення до пострадянської моделі відносин між владою та суспільством, за утвердження розвитку України як демократичної європейської країни заплачено дуже велику ціну – людські життя.

• День Героїв Небесної Сотні – це вшанування пам’яті громадян, які загинули під час Революції Гідності у боротьбі за ідеали демократії, права та свободи людини, європейське майбутнє України, завдяки яким було змінено хід історії нашої держави.
• Це – день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності та на початку російської агресії на сході України, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за гідне та вільне життя, жертовність і відвагу.
• Смерть Героїв Небесної Сотні змінила суспільну свідомість українців, актуалізувавши значущість таких понять, як право на самовизначення, гідність, свобода, суверенність держави, демократія, європейський вибір.
• Революція Гідності – масовий громадянський протест, який тривав 94 дні – з 21 листопада 2013 року до 22 лютого 2014 року. 
• Центром подій стали столичний майдан Незалежності та навколишні вулиці: Хрещатик, Михайла Грушевського, Інститутська.
• Значення Революції Гідності. Повалення режиму Януковича, за якого різко зріс рівень корумпованості держави та просувався проросійський вектор розвитку, дало змогу відновити курс на євроінтеграцію й підписати Угоду про асоціацію з ЄС. Громадяни України чітко заявили про готовність боронити державну незалежність і демократичні свободи.
• Походження назви. Небесна Сотня – 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти Майдану, які загинули навесні 2014 року з початком російської агресії на сході України.
• Назва “Небесна Сотня” виникла за аналогією з основними структурними одиницями Самооборони Майдану – сотнями. Уперше вона з’явилася під час прощання із загиблими на столичному майдані Незалежності 21–22 лютого 2014 року. 21 лютого датовані вірші поетес Людмили Максимлюк і Тетяни Домашенко, в яких використано словосполучення “Небесна Сотня”. Наступного дня про Героїв Небесної Сотні вже говорили зі сцени Майдану та писали на інтернет-ресурсах.
• До Героїв Небесної Сотні належать люди різних національностей, віросповідання, освіти, віку. Серед них громадяни України, Білорусі та Грузії. Наймолодшому з Героїв, Назарію Войтовичу, було 17 років, найстаршому, Іванові Наконечному, – 82 роки. Зі 107 Героїв Небесної Сотні – три жінки: Антоніна Дворянець, Ольга Бура та Людмила Шеремет.

Кожен, хто відвідав цю виставку, торкнувся пам’яттю чи дізнався про ті буремні дні. А світло свічки стало даниною тим, хто навічно пішов від нас, хто заради свободи та незалежності жертвував собою. Вони житимуть у нашій пам’яті вічно!

 Слава Україні! Героям слава!