5 Листопада 2025
1 Листопада 2025
День державності на західноукраїнських землях!
1 листопада… Осінь у самому серці, вишита туманами й тихим шелестом пожовклого листя. Але для нас цей день звучить не тільки меланхолією природи — він гомонить гордістю, пам’яттю й силою духу. Саме цього дня 1918 року над Львовом замайорів синьо-жовтий прапор — символ відродження Західноукраїнської Народної Республіки. Це був світанок надії, день, коли українці Галичини заявили на весь світ: ми є, ми були і будемо! У ніч на 1 листопада українські січові стрільці піднялися на боротьбу за свою державність, за рідну землю, за майбутнє, яке мріялося поколіннями. Львів прокинувся українським — містом гідності, містом, де народилася мрія про єдину, незалежну Україну. Тоді, у 1918-му, тисячі сердець билися в унісон. Без страху, без вагань — лише з вірою у святу правду, що народ має право бути господарем на своїй землі. Серед ранкових дзвонів, кроків вартових, шелесту прапорів народжувалася держава. Маленька за віком, але велична духом. І хоч історія ЗУНР була короткою, її постріл у серці часу не змовкає й сьогодні. Бо з тих подій виростала соборність, визрівала віра у власну силу, гартувався стрижень нації. Тож цього листопадового дня ми вшановуємо не лише історію, а й нескорений дух українців Західної землі. Ми пам’ятаємо кожного, хто стояв на варті свободи, хто мріяв і творив, хто любив Україну понад усе. Нехай цей день буде для нас нагадуванням: державність не дається легко. Вона виборюється кров’ю, стверджується працею і живе в серці кожного з нас. Хай синьо-жовтий стяг і сьогодні надихає нас на єдність, віру й любов до рідного краю.
Бо Україна — це ми.
А наш листопад — це гідність, пам’ять і нескорена надія. ✨
30 Жовтня 2025
Презентація поетичної збірки Володимира Красуліна.
30 жовтня 2025 року осіннє місто Івано-Франківськ дихало особливою тишею.
Легкий жовтневий падолист торкався бруківки, немовби писав свій власний вірш у такт подіям дня.
О 15:00 год. у читальному залі Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, на вулиці Пилипа Орлика, 5, в рамках Проєкту «Літературний простір Івано-Франківська: Читаємо своїх» розпочиналася зустріч із Володимиром Красуліним.
Тут зібралися люди, яким небайдужі слово, пам’ять і душа.
Презентація книги мала промовисту назву — «Від душі до душі».
Це назва не випадкова, бо кожен рядок, кожна сторінка в ній — насамперед молитва серця.На столі біля вікна лежали примірники книги, прикрашені осіннім листям — як нагадування, що час минає, а слово залишається.
Бібліотекарі Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради створили особливу атмосферу тепла й очікування.
Володимир Красулін — людина непростої долі, інженер-будівельник, який прийшов до поезії не з юнацьких марень, а зі зрілості серця. Він усміхався тихою, вдумливою усмішкою, немов і досі дивувався тому, що сьогодні тут — головний герой. Його путь — це історія людини, яка знає працю рук, силу віри і глибину людського почуття. У своєму слові він згадав дитинство у Львові, роки в інтернаті, військову службу і роботу.
«Я почав писати не з талану, а з потреби душі», — тихо промовив він.
І ці слова поклали невидиму основу зустрічі. Автор розповідав, як довго не наважувався надрукувати свої вірші. Як боявся, що не почують, не зрозуміють, що не має професійного права називатися поетом. Але життя інколи дивує нас більше, ніж ми здатні вигадати.
«Я не поет, я просто людина, яка говорить із Богом і людьми мовою серця», — додав він.
У залі хтось стиха зітхнув, хтось посміхнувся, а хтось непомітно витер очі, бо такі слова не можна слухати байдуже. Його поезія — про любов і кохання, про віру і пам’ять, про ніжність і мужність людини, що не втратила світла.
Він читав про той тонкий трепет, який відчуває серце, коли любить, і коли прощає. Про те, що кохання — не примха, а Божа благодать, яка веде людину крізь життєві бурі. І що навіть найбільша сила починається з тихої віри. Тільки той, хто любить, здатний творити. І його життєвий шлях — доказ того, що талант може з’явитися тоді, коли серце дозріло для нього.
Атмосфера зустрічі була світлою й доброзичливою, як теплий плед у холодний осінній день. Кожна репліка, кожне запитання наповнювали простір довірою. Говорили про долю, творчість, віру, про те, що слово може лікувати і підтримувати.
Бо література — це не просто рядки. Це міст між людськими серцями. І цього дня між усіма у залі простягнувся саме такий міст.
Наприкінці презентації книги «Від душі до душі» у читальному залі відчувався тихий трепет.
Інколи достатньо однієї зустрічі, щоб згадати:найдорожчі скарби — у простих словах, сказаних від душі до душі.
27 Жовтня 2025
Вітаємо з Днем української писемності та мови!
27 Жовтня 2025
Щиро вітаємо з Днем української писемності та мови!
З Днем української писемності та мови!
“Бринить-співає наша мова, чарує, тішить і п’янить”.
Олександр Олесь
Українська мова — наймелодійніша у світі. Вона лікує душу, надихає серце, зачаровує кожне слово. Щиро вітаємо вас із Днем української писемності та мови! Бережімо її, плекаймо, розвиваймо й любімо. Адже немає у світі звуку чистішого, ніж українське слово! Наша рідна мова лунає скрізь — у родинному колі й у ділових зустрічах, на урочистих подіях і у святкових промовах, у театрі, в кіно, у школі й на фронті. Нею спілкуються і мудрі дідусі з бабусями, і маленькі янголята-дітки, — бо саме з мови починається любов до Батьківщини
