Марія Вайно є відомою прикарпатською  поетесою, новелісткою, кінодраматургом, членкинею Національної спілки письменників України, а також Національної спілки кінематографістів України.
Народилася вона 1956 року в с. Букачівці Рогатинського району, дитинство провела у м. Калуші. Закінчила філологічний факультет Чернівецького університету. Мешкає в Івано-Франківську.
Марія Вайно – цікава, несподівана, талановита письменниця, глибокий психолог, винятковий мовознавець, неординарний митець. Її поезія, новелістика, кіносценарії відзначаються своєрідним баченням, глибоким драматичним психологізмом, мають свою, несхожу з іншими, манеру творчого самовираження. Письменниця виходить за межі традиційного і навіть перевершує себе, бо її неможливо передбачити на завтра. В кожному творі авторка глибоко відтворює психологічну драму повсякденного людського
життя – драму, в якій криється філософська трагедія – трагедія простої людини.
12 березня в бібліотеці-філії № 2(вул. Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено творчий доробок «Жінка з келихом дощу». Користувачі ознайомилися з біографією талановитої письменниці, а також з її творами, які зворушують серце і спонукають до роздумів та пізнання людської душі. Переглянули книжкову виставку «Невідома і відома Марія Вайно».

 Тарас Шевченко – видатний український письменник, художник і громадський діяч, якого вважають символом української літератури та боротьби за національну свободу. Він є основоположником нової української літературної мови.
В історії розвитку української мови Шевченко завершив ту її добу, що розпочалася з Івана Котляревського. Котляревський відкрив новий напрямок у розвитку національної літератури, а Шевченко підніс українську мову до рівня найрозвиненіших літературних мов світу.

Символічно, що весна в Україні починається з імені Шевченка. В березні він народився, в березні 1840 року вийшов у світ перший «Кобзар» Шевченка. «Кобзар» – книга невичерпної мудрості, книга на віки. Поява «Кобзаря» на той час була страшнішою за вибух бомби, тому багато негативу було спрямовано проти Шевченка. Та він не злякався – ні заслання, ні солдатської муштри. Попри все, продовжував писати й малювати.

10 березня в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено виставку-портрет «Єднаймо душі словом Кобзаря». Користувачі уважно слухали розповідь бібліотекаря про життєвий та творчий шлях поета, художника та мислителя; читали вірші, переглянули літературу біля виставки «Поклонися, земле, пам’яті Тараса». Тарас Шевченко підняв українську мову та літературу на небачену височінь і здобув велику славу.

   155 років тому народилася в сім’ї Косачів дочка Лариса, щоб стати для світу Лесею Українкою. Своєю винятковістю і своєю звичайністю – усім вона дорога для нас. Лариса Косач – справжнє ім’я поетеси, писала під псевдонімом Леся Українка. Псевдонім був своєрідним викликом існуючим порядкам, утвердженням права на функціонування рідної мови. Знаючи, що життя в неї буде тяжке і, можливо, коротке, вона вирішила йти тільки вперед, з оптимістичною вірою в майбутнє.
Леся Українка прожила коротке життя, та залишила нам великий спадок, її твори складають 12 томів. Це вірші, поеми, драми, переклади, казки, багато творів з життя інших народів. Леся Українка любила життя, любила все радісне і прекрасне в ньому і цю любов заповіла нам. А ще вона любила рідну Україну і служила їй своїм палким словом.
24 лютого в бібліотеці-філії №2 МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради відбулась літературна вітрина: «Нескорена українська душа» (до 155-річчя від Дня народження Лесі Українки). Читачі з цікавістю слухали розповідь бібліотекаря про славну письменницю, читали вірші, переглянули літературу біля виставки «Велична і сильна духом».

21 лютого – Міжнародний день рідної мови. Мова – показник рівня нашої культури, національної самосвідомості, відданості Батьківщині. Мова – одна з найголовніших ознак нації. Чия мова – того й держава. Втрата мови веде до знищення самої нації. Тому наш народ упродовж віків вів боротьбу за її збереження. Мова кожного народу неповторна. Українська мова- одна з найбагатших і наймелодійніших мов світу. Не запозичена, не вкрадена ніким, ні звідки не привезена. 21 лютого в бібліотеці-філії №2 (вул.Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено мовознавчу мандрівку «І там де звучить рідна мова живе український народ» (до Міжнародного Дня рідної мови). Під час заходу бібліотекар розповіла про цінність української мови. Перевірити свої знання про мову мали можливість усі бажаючі на мовознавчій вікторині «Рідний скарб нашого народу». Запрошені переглянули книжкову виставку «Моя величність українська мова», на якій представлено різноманіття мовознавчих видань, словників, збірників, які присвячені рідній мові. Наша мова житиме віки. Тож, думайте, розмовляйте, мрійте, читайте рідною
мовою!

20 лютого Україна відзначає День Героїв Небесної Сотні — вшановує мужніх, котрі щиро й віддано виборювали правду та загинули 2013–2014-го. Своє життя віддали найкращі представники нації, більшість з них – молодь, ті, хто лише починав жити. День Героїв Небесної Сотні – це день жалоби, оскільки він пов’язаний із загибеллю громадян під час Революції Гідності, але він покликаний вшановувати не смерть, а боротьбу за вільне та гідне життя. Небесна Сотня це 107 загиблих учасників Революції Гідності, а також активісти
Майдану. У лютому 2014 року загинуло 7 мешканців Івано-Франківська та області, які увійшли до «Небесної Сотні». Усі вони посмертно отримали звання Герой України. Це Роман Гурик, Сергій Дідич, Ігор Дмитрів, Богдан Калиняк, Ігор Ткачук, Михайло Костишин та Василь Шеремет. 19 лютого 2026 року в бібліотеці-філії №2( вул. Карпатська,14) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проведено день скорботи «А сотню вже зустріли небеса». Користувачі прослухали розповідь бібліотекаря про героїв Майдану, поспілкувалися на тему мужності українців і вшанували подвиг учасників Революції Гідності. Під час перегляду книжкової виставки «За долю України стояв Майдан» читачі зацікавились книжкою «Горять свічки на серці України». Кожен із нас має обов’язок пам’ятати та шанувати тих, хто пожертвував найдорожчим заради нашої свободи.