23 січня виповнюється 135 років від дня народження письменника, поета Павла Тичини.

П. Г. Тичина належав до найосвіченіших письменників, чия ерудиція охоплювала не лише літературу, а й інші види мистецтва. Він був неперевершеним перекладачем із 40 мов світу. Тичину називали то символістом, то імпресіоністом, то романтиком. Народжений у бідній родині, він бачив життя села, міста, церкви, літературної громади, інтелігенції особисто та зсередини.
23 січня в бібліотеці-філії №2 ( вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проводився поетичний вернісаж «Павло Тичина: тріумф і трагедія». Користувачі мали можливість ознайомитись з біографією літературознавця, публіциста та перекладача Павла Тичини. В історію української літератури П. Г. Тичина увійшов як поет-новатор, який збагатив лексику, музично-зображальні можливості української поезії, створив власний поетичний стиль, який отримав власну назву — «кларнетизм». Поезія Павла Григоровича музична, наповнена зоровими, слуховими та іншими образами. У ранній творчості поета мелодія слова наповнена музикою («Ви знаєте, як липа шелестить», «Де тополя росте…», «Що місяцю зіроньки кажуть ясненькі»). Книжкова виставка « П. Тичина. Життя моє одвічнеє» презентує зібрання творів поета, а також добірку книг про складний життєвий шлях і творчий вклад поета, ученого літературознавця, публіциста та перекладача у розвиток та становлення української літератури.

День Соборності – свято в Україні, яке відзначається щороку 22 січня в день проголошення Акту Злуки між Українською Народною Республікою (УНР) і Західно-Українською Народною Республікою (ЗУНР). Історія Соборності бере свій початок від об’єднання давньоруських земель навколо князівського престолу в Києві, а її коріння сягає ще давніших часів. Протягом віків практичним втіленням Соборності займались українські гетьмани: Богдан Хмельницький, Іван Мазепа, Петро Дорошенко, Пилип Орлик… Ідея Соборності знайшла своє відображення у працях найкращих вітчизняних мислителів: Б. Хмельницький, І. Мазепа, П. Орлик, М. Драгоманов, І. Франко, Леся Українка, М. Грушевський, Ю. Бачинський, М. Міхновський, Д. Донцов та інші. Ці мислителі, кожен у свій час, просували ідею єдиної, неподільної України, що втілилася в Акті Злуки 1919 року. Історія українського народу – це історія його боротьби за волю і власну державу на своїй Землі.

  1 січня 1909 року народився провідник ОУН, політик, мислитель, державотворець Степан Бандера. Ця постать є однією з найяскравіших у вітчизняній історії 20-го століття. Народився Степан Бандера в селі Старий Угринів Калуського повіту в родині священника. На боротьбу за Українську Державу С. Бандеру надихало військове дитинство, приклад батька та загальна високо-патріотична атмосфера, яка панувала тоді в окупованій поляками Галичині. Сьогодні Степан Бандера це легенда. історія та символ, провідний діяч в літописі історії України.
2 січня в бібліотеці-філії №2 ( вул. Карпатська, 14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено історичний портрет «Степан Бандера – символ волі». Користувачі прослухали розповідь бібліотекаря про героїчну людину Степана Бандеру, який став в нашій історії символом боротьби за вільну Україну і дізнались багато цікавих фактів.
Література, яка представлена на книжковій виставці «Степан Бандера – провідник української нації», висвітлює життєвий та героїчний шлях борця за волю і незалежність України, значення його політичної спадщини та ролі в національному і духовному відродженні Української держави.

14 грудня виповнюється 185 років від дня народження М. Старицького, українського драматурга, прозаїка, поета, актора, режисера, видатного театрального та громадсько-культурного  діяча. Він автор низки соціально-побутових та історичних п’єс. Деякі поезії Старицького було покладено на музику, вони стали народними піснями («Ніч яка, Господи! Місячна, зоряна», «Туман хвилями лягає»). 13 грудня в бібліотеці-філії №2 (вул. Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено ювілейну посвяту «Лицар української словесності» ( до 185-річчя від дня народження М. Старицького). Користувачі мали можливість ознайомитись з цікавою біографією письменника. Головною справою Старицького стали театр і драматургія. Визначну роль у розвитку українського народного театру відіграли драматичні твори самого письменника: «Не судилось» (1887), «Ой не ходи Грицю та на вечорниці» (1887) та інші. Серед майже тридцяти п’єс Старицького, третина стали улюбленими народними творами та зберегли свою популярність дотепер. Переглядаючи виставку « Лаври і терни М. Старицького» можна ознайомитись з прозовою творчістю письменника.

  8 грудня в Черкасах народилася Ірена Ігорівна Карпа – українська письменниця, журналістка, телеведуча, співачка. Жила в Івано-Франківську, потім переїхала з родиною до Яремче. У 1998 році вона вступила до Київського національного лінгвістичного університету. З 1999 року Карпа солістка і авторка текстів альтернативної групи «Фактично самі» («Qarpa»). У 2006 році І. Карпа отримала премію «Best Ukrainian Awards» у номінації «Наймодніша письменниця», а в 2019 році Карпа представила новий роман «Добрі новини з Аральського моря». Книга була представлена на IX Міжнародному фестивалі «Книжковий арсенал». Видавництво «Книголав» назвало роман найпопулярнішою книгою фестивалю. За весь свій творчий шлях І. Карпа написала 14 книжок, та випустила девʼять музичних альбомів.
9 грудня в бібліотеці-філії №2 ( вул. Карпатська,14) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради проведено віртуальну подорож «Найепатажніша письменниця» (до 45-річчя від дня народження І. Карпи). Бібліотекарі розповіли біографію та творчий шлях письменниці. Найбільш обговорюваною книгою була «Добрі новини з Аральського моря». В основі сюжету – пригоди чотирьох героїнь, яких об’єднує українське походження і секрети з минулого, а також бажання звільнитися від них і почати нове життя. Творчість Ірени Карпи – це голос свободи й покоління: іронічно, чутливо й завжди відверто.