Різдво в Україні — важливе свято про єдність, світло та надію. У цей день українці згадують своє коріння, зберігають родинні звичаї й наповнюють оселі теплом спільної молитви та добрих думок. Дотримуючись різдвяних традицій, прикмет і заборон, ми передаємо цінності з покоління в покоління. Розповідь бібліотекарки про історію свята та традиції.
23 грудня в бібліотеці – філії № 22 с. Тисменичани Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради пройшли Різдвяні зустрічі «Традиції українського Різдва». З учнями 11 класу говорили про звичаї та традиції святкування Різдва в Україні, про головні атрибути свята, зокрема про Дідуха, Павука, про 12 страв, які готують на святвечір. Відвідувачі ділилися розповідями про традиції, які живуть в їхніх родинах. У межах заходу пройшов огляд літератури «Сучасні письменники про Різдво», під час якого учні познайомилися з художніми творами, що розповідають про зимові свята, різдвяні традиції, добро, милосердя та справжні людські цінності. Завдяки показу відеоролика «Різдво в Україні» учні побачили як святкують Різдво в кожнім регіоні України. Святковий настрій принесло усім спільне виготовлення «Різдвяного павука». Усі долучалися до справи вперше, хоча в селі з давніх – давен був звичай виплітати павуків. Ми захотіли відновити цю традицію. Павучок видався дуже гарним, а так як в нас недавно відкрився етнографічний куточок, то «павучок оселився в ньому жити. Нехай це Різдво принесе у кожен дім мир, спокій, віру в краще та відчуття справжнього дива. А різдвяний настрій, створений у бібліотеці, ще довго зігріває серця наших читачів і надихає їх на нові зустрічі з книгою і не тільки…

   6 грудня відзначається День Святого Миколая, у день вшанування пам’яті Миколая Чудотворця. В Україні цей день відзначають як окреме свято з власними традиціями дарування подарунків. Чемним дітям Святий Миколай залишає під подушкою подарунок, а неслухняним — різку. Різка слугує своєрідним попередженням дитині, що час задуматися над своєю поведінкою і виправитися.
3 грудня в бібліотеці-філії № 22 с. Тисменичани Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся літературний конкурс «Світом Миколай мандрує та добро дарує». До нас завітали молодші читачі бібліотеки. Щоб продекламувати вірші про Святого Миколая. Наші дітки були чемні і тому від бібліотеки отримали подарунки за участь у заході.

  Дисидент, шістдесятник, правозахисник, близький друг Алли Горської, Чорновола і Світличного. Був одружений з племінницею Степана Бандери, розписав єпитрахиль для обряду хрещення, що його вчиняв Василь Романюк — священник з Косова, який згодом став Володимиром, Святішим Патріархом Київським і всієї Руси-України. Політв’язень, якому в таборах було заборонено малювати. Геній, світове визнання до якого прийшло раніше, ніж визнання у власній країні — усе це про художника Опанаса Заливаху. 26 листопада  йому б виповнилось 100 років.
25 листопада в бібліотеці-філії № 22 с. Тисменичани Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася мистецька палітра «Яскравий митець – Опанас Заливаха».
Про одного з найяскравіших представників українського шістдесятництва – художника Опанаса Заливаху розповідала бібліотекарка учням 11-го класу Тисменичанського ліцею. Про митця, який творив у безлічі різних технік, від мозаїки та станкового живопису до літографії, від робіт з керамікою та деревом до оформлення інтер’єрів.  Про силу духу, свободу та мистецтво, яке не могли знищити ні тюрми, ні заборони. Про людину, що не пристосовувалася — а творила, боролася, і стала одним із символів Івано-Франківська. Також переглядали відео про життєвий і творчий шлях художника. Зацікавлення в учнів виявило інтерв’ю журналістки О. Бабій з О. Заливахою, де вони могли побачити і почути голос митця, його роздуми про державу, мистецтво, політику, історію та життя. Мистецька виставка «Опанас Заливаха: ХТО МИ?» додала естетичного вигляду заходу.
Уся творчість Опанаса Заливахи була формою боротьби. Його історія життя показує, що і в час репресій, несправедливості, тоталітаризму можна залишатися людиною і пам’ятати своє походження і рід.