Літературний портрет «Кленові листки Василя Стефаника»

14 травня 2026 року з  нагоди 155-річниці від дня народження Василя Стефаника та задля популяризації його творчої спадщини бібліотекарі бібліотеки-філії №3 підготували та провели літературний портрет “Кленові листки Василя Стефаника”. 

Бібліотекарка розповіла про життя та творчість видатного новеліста, громадського діяча. Присутні дізналися  цікаві факти з життя письменника.

1. У 1871 році, коли народився Василь Стефаник, у Русові народилося 72 дитини, 15 з них померло не доживши й року. Василь Стефаник був 33 новонародженим.
2. Мати Оксана зимовими вечорами пряла кужіль і співала ще свої дівочі пісні. Василько слухав, і йому було сумно за маминими молодими літами. Йому завжди було тепло і затишно біля матері.
3. Із сестрою Марією у дитинстві пас  вівці в полі. Сестра вишивала рукав до сорочки узором, що в Русові зветься «фасолькою», червоними і чорними нитками. Малий Василь мусів завертати вівці. Марія співала, а він бігав і кричав, щоб собі виробити голос, але співаком не став. А коли в товаристві співали, то він тільки слухав.
4. Радісним спогадом з дитинства був святий вечір, коли вони з сестрою Марією чекали колядників. 
5. У школі потерпав від булінгу. З нього знущалися учні та вчителі через те, що він був із селянської сім’ї, байдуже, що заможної. Ось як описував Стефаник шкільні роки: «не одну сльозу… зрібним рукавом обтирав». Попри глум він успішно здав іспити і вступив до університету.
6. Міг стати лікарем. Стефаник навчався на медичному факультеті Ягеллонського Університету в Кракові. Але замість зосередженого студіювання книжок з медицини, він надав перевагу літературному та громадському життю Кракова. «Вийшло діло без пуття», – писав письменник.
7. Особливою пристрастю було купання в холодній воді. На канікули приходив до товариша в село, що лежить над Прутом, і цілими днями висиджував у зимній воді; вигріватися на сонці не любив.
8. Коли  він перейшов жити до Русова, тато дав йому 13 морґів поля. А всього у письменника було 18 морґів.
9. Василь Стефаник був дуже точний. Сніданок у нього був о 9:00 годині, обід – о 13:00, а вечеря о 19:00. Якщо його хлопці були в читальні і запізнювалися на вечерю, то мусіли бігти, щоб встигнути точно на 19:00.
10. Був послом до австрійського парламенту. У 1908 році селяни обирають Стефаника послом від радикальної партії до австрійського парламенту, де він понад 10 років захищав права селян. Стефаник жодного разу не виступав у парламенті – політики здавалися йому нікчемними пустословами. Але Стефаник любив виступати з промовами на народних вічах. Коли керівництво Радикальної партії заявили про прихильність до соціалістичної ідеології – залишає цю політичну силу. Письменник був делегатом ЗУНР на історичному підписанні Акта Злуки 22 січня 1919 року.
11. Мав «літературний» роман з Ольгою Кобилянською. Стефаник і Кобилянська поважали одне одного, завжди спілкувалися на рівних. Ходили чутки, що у них роман. Але ймовірніше, що їхні почуття обмежувалися палким листуванням, що нагадує справжнісінький любовний роман. Чуттєвий, пристрасний та з елементами еротизму.
12. Його іменем названа регіональна премія – найвища в Івано-Франківській області відзнака в галузі літератури, мистецтва, архітектури та журналістики, що присуджується місцевим авторам, названа іменем Стефаника. Для користувачів бібліотеки була оформлена книжкова виставка “Кленові листки Василя Стефаника”. А також бібліотекарка рекомендувала твори про видатного новеліста. Присутні на заході читали уривки з творів та листів письменника.