Творча зустріч з поетом Миколою Семенюком «Лолин – столиця кохання»

  Іван Якович Франко  –  видатний український письменник, поет, прозаїк, драматург, перекладач, науковець і громадський діяч.

Він – це одна з наймасштабніших постатей української культури, чия творча спадщина налічує понад 6 тисяч творів.

3 березня 2026 р. о 14:00 в читальному залі ЦБ (вул. П. Орлика, 5) МЦБС Департаменту культури Івано-Франківської міської ради працівники читального залу ЦБ провели творча зустріч з поетом Миколою Семенюком «Лолин – столиця кохання». Захід об’єднав шанувальників сучасної української поезії, краєзнавців та постійних читачів книгозбірні. Під час зустрічі автор поділився історією створення своїх віршів, розповів про натхнення, яке черпає з рідного краю, його природи, історії та людських доль. Особливе місце у творчості поета посідає село Лолин — простір пам’яті, любові й духовної сили, що стало символічним образом у його поезіях про Івана Франка.

Франко і Лолин… Упродовж усього життя великий письменник жив радощами і болями цього села. Воно ввижалося йому, коли мандрував галицькими дорогами, коли згадував роки своєї молодості. Ми звикли сприймати Івана Франка насамперед як борця, Каменяра, Мойсея, і трагедія закоханого серця поета, яка відкрилась нам у збірці „Зів’яле листя”,  для декого виявилась несподіванкою. Нещасливе кохання видобуло з душі Франка трагічні вірші цієї збірки. Тричі він кохав, і не знаходив відповіді й розуміння. Та повернімося до першого кохання Івана Франка, котре він знайшов у Лолині. Тут запалений у студентські роки вогонь кохання між донькою місцевого пароха Ольгою Рошкевич та Іваном Франком залишив глибокий слід у серці обох. У виконанні автора прозвучали ліричні та філософські вірші, сповнені щирості, теплоти й глибоких почуттів. Слухачі мали можливість не лише почути поетичне слово, а й поставити запитання, поділитися власними враженнями, поспілкуватися з митцем у невимушеній атмосфері.

Творча зустріч стала ще однією яскравою сторінкою культурного життя бібліотеки, подарувала присутнім щирі емоції та вкотре переконала в тому, що поезія живе там, де є любов. Любов до слова, до рідного краю, до людини.