Історичний спогад «Україна пам’ятає, світ визнає»

“Класичний приклад радянського геноциду, його найдовший і найширший експеримент русифікації, а саме – винищення української нації”, – так назвав Голодомор у своїй статті Рафаль Лемкін, польський юрист єврейського походження, який ввів у світовий контекст поняття геноциду. Голодомор в Україні – наймасштабніший злочин проти людства у світовій історії. 1932-1933-й роки на території нинішньої України через свідому політику радянської влади загинули мільйони людей. Голодомор визнали геноцидом 17 держав. 

Тому ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 22 листопада провели історичний спогад “Україна пам’ятає, світ визнає” до дня пам”яті жертв Голодомору. Для наших читачів ми підготували історичну довідку про передумови виникнення цього геноциду, свідчення очевидців, які його пережили, погляд істориків, демографів, дослідників. Також підготували добірку історичної та художньої літератури, що стосується Голодомору та долучилися разом із нашими користувачами до щорічної акції “Запали свічку пам’яті”. Встановили на підвіконні запалену свічку та вшанували пам’ять жертв геноциду українського народу хвилиною мовчання.

Голодомор 1932-1933 років — акт геноциду українського народу, організований керівництвом ВКП(б) та урядом СРСР у 1932-1933 роках шляхом створення штучного масового голоду. Вбивство голодом відбувалося в Україні як до 1933 року, так і в 1932 році. Різниця полягає лише в масштабах злочину. Якщо протягом 1932 року голодом було замордовано сотні тисяч людей, то в 1933 році рахунок йшов на мільйони. Голод був актом геноциду, оскільки він був навмисне спрямований проти української нації як такої. Упродовж десятиліть масове вбивство людей штучним голодом не лише навмисно замовчувалося радянською владою, а й взагалі заборонялося про нього будь-де згадувати.

З 1993 року в Україні на державному рівні відбувається вшанування безневинних жертв Голодомору. Пам’ять про Голодомор стала невід’ємною частиною національної пам’яті українського народу. Щороку в четверту суботу листопада українці запалюють свічки як символ пам’яті про закатованих голодом. 

Міжнародне визнання Голодомору для українців є свідченням встановлення історичної справедливості щодо оцінки злочину проти людяності, скоєного стосовно українського народу, та демонстрацією засудження дій тоталітарного режиму, який знищив в Україні мільйони людей та підірвав національний дух  українства.

Попри трагізм, біль і страх, котрі пронизують книги про Голодомор, ми не можемо відвернутися від цієї сторінки історії та повинні передавати пам’ять про неї наступним поколінням. Рекомендуємо для читання різні художні та документальні твори для дорослих та дітей:

– роман “Марія” Уласа Самчука вважається першим художнім твором про Голодомор;

– роман “Жовтий князь” письменника Василя Барки, де жовтий князь – символ демона зла, що приносить лише спустошення, руйнування, біль та смерть;

– роман “Розколоте небо” Світлани Талан присвячено темі колективізації та Голодомору в Україні;

– книга “Розрита могила: Голод 1932-1933 років у політиці, пам’яті та історії (1980-ті – 2000-ні)” професора, доктора історичних наук, історика Георгія Касьянова – про Голодомор як явище на політичній та історичній аренах; 

– книга “Червоний голод. Війна Сталіна проти України” історикині, журналістки, письменниці Енн Еплбом про Голодомор, про сталінський режим та злочинні наміри радянської влади;

– “Ангел на ймення Грушка” Зоряни Живки – зворушлива та світла, але водночас чесна історія для дітей про Голодомор;

– “Там, де тече Ятрань» Марії Правди – це історія однієї сім’ї: батька, матері та трьох дітей, які пережили Голодомор.

– книжка “П’ять колосків” Юлії Смаль з ілюстраціями Юлії Ганик  розрахована радше на старшокласників, які вже готові до того, щоб дізнатися більше про страшні події 1933-го;

– повість Ольги Мак “Каміння під косою” – називалася найкращим художнім твором на тему Великого Голоду в Україні. Це глибоко психологічний твір, в якому  хлопчик-сирота з села і вдова міського лікаря з Харкова намагаються намацати шлях не тільки особистого порятунку, а й допомогти тим, хто насправді заслуговує на рятунок;

– “Зернятко надії” видавництва “Свічадо” – перша збірка художніх творів для дітей 6–12 років про Голодомор;

– “Боротьба за правду”, Микола Лемик, Гарет Джонс, Джеймс Мейс. Автор створив репортаж-реконструкцію подорожі до Радянського Союзу в 1930-х роках Ґарета Джонса – британського репортера, який першим розповів у західних медіях правду про Великий голод в Україні. Також радимо старшим школярам почитати про американця Джеймса Мейса, який присвятив себе Україні й темі Голодомору. Це він започаткував традицію “Запали свічку у вікні”, сформулював концепцію постгеноцидного суспільства, вважав, що Захід має перепросити в України, бо знав про Голодомор, але нічого не зробив.

Окрім представлених книг існує ще багато видань та творів, присвячених темі Голодомору. Художні твори, наукові та історичні дослідження дають змогу кожному дізнатися правду про страшні часи голоду та зробити свої висновки.

Цьогоріч ми вкотре вшановуємо жертв Голодомору в умовах повномасштабної російської агресії. Ми знову маємо справу з російським імперіалізмом, який і не приховує своїх злочинних намірів: знищити Україну та українську ідентичність. Та Україна не лише тримається, Україна – стоїть, гуртується, чинить опір, переосмислює, творить зміни і пам’ятає.