“Жінки роблять науку красивішою: до Міжнародного дня жінок у науці”

11 лютого відзначають Міжнародний день жінок та дівчат у науці. Це нове свято і відзначається від 2015 року. Свято засновано “для того, щоб досягти повного і рівного доступу жінок і дівчаток до науки, а також забезпечити гендерну рівність і розширення прав і можливостей жінок і дівчат”.

Центральна бібліотека для дітей (вул С.Бандери,8) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в Міжнародний день жінок та дівчат у науці знайомить читачів бібліотеки з видатними жінками-науковцями минулого та сучасності.

Пропонуємо віртуальну історичну довідку “Українські жінки-науковці”:

На портретах “видатних науковців” у шкільних чи університетських кабінетах ми бачимо переважно чоловіків. Історія жінок-науковиць – це не просто історія досягнень. Це історія спротиву та боротьби, історія, що існує “незважаючи на”.

Погортаємо сторінки історії.
Перша жінка-науковиця: Гіпатія Олександрійська.
Роки життя: 370-415 рр.
Галузь: математика, астрономія, механіка
Якщо досі на жінок-науковців сміють іноді дивися скоса, то лишень уявіть собі, як було у 300-х роках! У стародавньому світі серед жінок були одиниці, які займалися наукою. Вважалося, що це виключно справа чоловіків.

Тим не менше Гіпатія Олександрійська, яка отримала знання від батька, була однією з найвидатніших вчених свого часу! Її батько – філософ і математик Теон – виховував дівчинку сам, мама Гіпатії померла у пологах. Можливо, саме це спонукало батька передати свої знання доньці.
Гіпатія займалася обчисленням астрономічних таблиць. Також вона написала коментарі до творів Аполлонія і Діофанта, однак вони не збереглися. Жінка користувалася значною популярністю і повагою. Вона брала активну участь у житті міста, читала лекції в Олександрійській школі.

На жаль, її вбили фанатики-християни. Відтоді Гіпатія стала покровителькою науки, яка захищає її від натиску релігії.

Марія Складовська-Кюрі
Роки життя: 1867 – 1934 рр.
Галузь: фізика, хімія
Найвідоміша жінка-науковець – це Марія Склодовська-Кюрі. Видатна вчена, засновниця науки про радіоактивність, двічі лауреат Нобелівської премії!

Марія Склодовська-Кюрі досліджувала радіоактивність у парі з чоловіком П’єром Кюрі. Проте, вони не використовували жодних засобів захисту… Ми ж у сучасному світі розуміємо, наскільки небезпечними були їхні дослідження. У підсумку Марія поплатилася життям, у неї розвинулася хронічна променева хвороба, яка призвела до онкології.
Тим не менше відкриття вченої неймовірно важливі. Першу Нобелівську премію з фізики вона отримала у парі з чоловіком. А вже за 2 роки – отримала премію з хімії, щоправда, на цей раз нагородили лише Склодовську-Кюрі.
Донька науковців – Ірен – продовжила їхню справу. І також отримала Нобелівську премію з фізики.
До речі, Марія Склодовська-Кюрі має відношення до Львівського політехнічного університету. Вона провела тут лекцію. А також через Лігу Націй сприяла наданню фінансової допомоги Політехніці. І допомагала потрапити на стажування у Європу перспективним вченим зі Львова.

Розалінд Франклін
Роки життя: 1920-1958 рр.
Галузь: біофізика
Усі ми знаємо, що таке ДНК. Однак мало хто знає, що фактично відкрила ДНК англійська вчена Розалінд Франклін. Зауважимо, довгий час вона залишалася в тіні, усі заслуги приписували її колегам: Френсісу Крікові та Джеймсу Ватсонові.

Вона отримала зображення ДНК завдяки рентгену. Власне на основі її досягнень колеги-чоловіки вивели гіпотезу структури подвійної спіралі ДНК. До речі, Крік і Ватсон отримали за дослідження Нобелівську премію. Розалінд ж померла через рак за 4 роки до того у геть молодому віці, їй було всього 37…

До речі, це не всі досягнення науковця. Вона також встигла зробити внесок у дослідження вугілля і графіту. Велике значення для науки мали її дослідження вірусів, зокрема вірусу поліомієліту.

Хоча колеги Франклін визнавали право жінок працювати науковцями, все ж вони всіляко намагалися применшити її роль і заслуги… На щастя, справедливість відновлена і заслуги вченої більше не применшують.

Геді Ламар
Роки життя: 1914-2000 рр.
Галузь: біофізика
Ця неймовірна красуня і актриса довела: краса розуму зовсім не завада. Геді називали найкрасивішою жінкою Європи, і разом з тим її математичні здібності вражали!

Її винахід (у парі з композитором Джорджем Антейлом) виявився необхідним для бездротового зв’язку від докомп’ютерної ери і до сьогодні! У наші дні її винахід використовується у мобільних телефонах, Wi-Fi, GPS.
Також вона запатентувала винахід, за допомогою якого можна керувати торпедами на відстані.

Сучасні українські жінки-науковці
“Наука набуває жіночого обличчя. Зараз до жінки у науці почали ставитися ліберальніше. Позитивні зрушення на собі я вже відчула”, — каже фізикиня Галина Клим.

Україні є чим пишатися. На даний момент в Україні жінок у науці 46% — майже вдвічі більше, ніж в середньому у світі. Україна займає 12 місце за кількістю жінок-вчених в рейтингу серед 41 країни світу. Українки успішно працюють у різних галузях наук. Найбільше науковиць у галузі суспільних наук – 65,8%, медичних –  65,2%, гуманітарних -60,3%, у технічних науках — 34,1%.

Відповідальна: Томілова Л.І.