Літературний портрет “Покутський феномен  Марка Черемшини”

Триває літо, але у книжок немає канікул. Вже традиційно, в літній період бібліотекарі Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради проводять заходи в рамках проєкту #Бібліотека_в_дворах.

13 червня 2022 року з нагоди відзначення дня народження Марка Черемшини (13 червня 1874 року) в поза бібліотечному просторі, біля абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради в рамках проєкту “Бібліотека в дворах” було підготовлено і проведено літературний портрет “Покутський феномен Марка Черемшини”.

Він був першим українським адвокатом у м.Снятин, мав адвокатську практику в містечку Делятин, був справжнім інтелектуалом, тим, хто завше боровся за правду і волю. Іван Семанюк, саме так звучить справжнє ім’я Марка Черемшини. Він був мрійником з приземленими мріями і твердою вдачею. Завжди відданим сином своєї землі, своєї Гуцульщини. Історія нелегкого дитинства і студентських років, “Січ”, перші адвокатські справи, значимі твори у житті письменника, зворушлива історія кохання та нездійснене батьківство, вся правда і таємниця дружби Марка Черемшини та Василя Стефаника…  Про все це і не тільки – в літературному портреті.

Бібліотекарка коротко ознайомила учасників: жителів мікрорайону, містян, гостів міста, серед яких і ВПО з літературною  постаттю  – Марком Черемшиною, підкресливши, що письменник здійснив творчий подвиг, написав головну книгу свого життя, у якій з великою художньою силою показано три етапи повільного вмирання гуцульського села: в “Карбах” воно задихається в лабетах злиднів, безземелля, марновірства, темноти, соціального гніту, в циклі “Село за війни” — воно “вигибає” під пострілами обох воюючих армій, у “Верховині” його прибирають до рук нові пани і орендарі, ласі до чужого шматка, руйнуючи його матеріально і морально.
Письменникові довелося пережити реалії Першої світової війни, часи збідніння гуцульських і покутських сіл, масової трудової еміграції їхніх жителів (у чомусь це подібне до нинішньої ситуації в уже незалежній Україні), але навіть в тих умовах він знаходив щось позитивне, що надихало його, давало відчуття єдності з рідним краєм. Надзвичайно важливим є те, що письменник не копіював сліпо західноєвропейські зразки, а вибудовував, сказати б, свою інакшість літературних канонів і свою значущість в українському красному письменстві. Не мають рації ті, хто закидав Маркові Черемшині якусь, на їхню думку, загумінковість, надмірне використання діалектизмів у мові персонажів його творів.
Учасники заходу мали можливість помилуватися цвітом слова Марка Черемшини, яке об’єднує всіх нас, вдихнути п’янкий запах його прози.
Родзинка заходу –   ознайомлення з унікальною уже книгою  із фондів книгозбірні “Спогади про Марка Черемшину” Наталі Семанюк-Черемшини (дружини письменника, яка в свій час вела щоденник і занотовувала цікаві моменти з життя чоловіка). Книга видана в 1958 році в Львівському книжково-журнальному видавництві.

Книги Марка Черемшини чекають нового прочитання нашими сучасниками з тим, щоб ми всі збагнули велич відтвореного в новелах письменника гуцульського колориту й відкрили в ньому модерний світ…

Відповідальні: працівники абонементу ЦБ.