“Народе мій, до тебе я ще верну, як в смерті обернуся до життя”

“Народе мій, до тебе я ще верну,

Як в смерті обернуся до життя”

Василь Стус.

Під такою назвою 7.09.2015 року об 11:00 на абонементі ЦБ (вул. К.Данила, 16) загорілася свічка пам’яті , приурочена до 30-річчя від дня смерті В.Стуса.

Епоха не цінує героїв за життя — вона згадує про них надто пізно. Не пройти нам повз трагедію знищеного таланту, повз трагічну долю замордованого в концтаборах видатного нашого поета-сучасника.

Працівники та користувачі абонементу ЦБ вшанували 30-у річницю смерті В.Стуса, який помер у ніч з 3 на 4 вересня 1985р. у карцері під час сухого голодування. Поховали його у безіменній могилі на табірному цвинтарі. Чотири роки потому 19.11.1989р. прах В.Стуса перевезений до Києва та перепохований на Байковому цвинтарі.

Зав. відділом обслуговування О.Кирста підкреслила, що поезія В.Стуса — то сама правда в її істотних та трагічних ознаках, живий нерв України, її безталанна доля. Поета немає серед нас, але він живе безмертними творами, своєю стійкістю, вірою в нові часи, які наближав своїм життям-подвигом, адже належав до опозиційно налаштованої, національно свідомої інтелегенції, яка одверто протиставила себе тоталітарному режиму.

В 1991р. за збірку “Дорога болю” В.Стусу присуджено Державну премію України ім. Т.Шевченка посмертно.

Захід адресований широкому колу користувачів, особливо молодій інтелегенції, яка не повинна забувати своїх героїв-провідників. При підготовці використано твори В.Стуса та матеріали про нього.