«Символи квітів у дівочому українському  віночку»

Липень… Середина літа. В цю пору з глибини віків прийшло до нас свято Івана Купала – свято літнього сонцестояння, свято тепла, молодості та краси, яке відзначається з 6 на 7 липня. За народними повір’ями, у цей день відбуваються різні дива: трави і квіти набувають магічної сили, земля відкриває свої скарби, сонце спускається з неба, щоб викупатися у річці, а опівночі огнистим цвітом розквітає папороть – хто знайде той цвіт, той здобуде багатство та здоров’я.

З нагоди свята 7.07.2023 року завідувачка бібліотеки-філії№12 Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської  ради  провела народознавчий компас «Символи квітів у дівочому українському  віночку».

Бібліотекар ознайомила дітей з традиціями, звичаями та  обрядами цього свята. Юні читачі з великим зацікавленням  слухали  розповідь  про  купальське свято, про традиції плести дівочий вінок з квітів та трав, та  про символи квітів у вінку. Запропонувала дітям  прийняти участь у ігровій вікторині «Український віночок». Вони відповідали на питання й паралельно власноруч створювали справжнє диво нашого народу – віночок. Саме цей захід приніс  дітям масу позитивних емоцій, дав можливість для спілкування, й подарував радість.

Традиції плетіння українського вінка сягають глибокої давнини. Яким би не був привід створення цього барвистого оберегу, його завжди виплітали з особливою дбайливістю і трепетом, адже в основі українського вінка — любов до природи, шана до рідної землі. Мистецтво плести вінок — ціла наука, яку сьогодні майже забули. А раніше вона передавалася з покоління в покоління. Важливо було знати, як і коли збирати квіти, як вплітати і зберегти, яке зілля з яким поєднувати, як замочувати квіти у рослинних соках щоб вони довше були свіжими, оскільки свіжий вінок — на добро, а зів’ялий — недобрий знак; якщо вінок розвився чи розірвався — чекай біди.

Віночок, сплетений з квіточок і трав, оздоблений яскравими стрічками, — один з найдавніших українських символів. Образ української дівчини неможливий без гарно увінчаної квітами голови. Та мало хто сьогодні знає, що це не тільки чудова прикраса, яка формує естетичний зовнішній вигляд юної українки, а перш за все — важливий елемент — символ українського життя.

Минали роки. Мінялись державні устрої. Змінювались і звичаї та обряди, втрачаючи свою самобутність.

В наші дні лише люди старшого покоління можуть пригадати деякі звичаї та обряди цього чудового свята. Ми можемо знайти відлуння цих традицій в казках, легендах, піснях, переказах, які були  дбайливо зібрані нашими письменниками та народознавцями.

Про все це Ви можете прочитати в нашій бібліотеці де вашій увазі  представлена книжкова виставка «Ой на Івана, та й на Купала».

Тож нехай це свято  принесе в ваш дім радість, благодать, здоров’я і щастя! Пам’ятайте традиції свого народу, плетіть вінки, прикрашайте своє волосся квітами.