“Ще й досі блукають їх душі і тіні, шукаючи хліба по всій Україні”

У бібліотеці – філії № 23 (с. Братківці, вул. Т.Шевченка, 66) Івано – Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулася година скорботи “Ще й досі блукають їх душі і тіні, шукаючи хліба по всій Україні”.
    ТРИ КОЛОСКИ І ЛІРА
Посед ночі у кутку стодоли
огарок свічки спішно догорав.
Скрипіли жорна – борошно мололи,
та лірник струни спересердя рвав :
Гей – гей, чорното! Де воли? Де вила?
Чого принишкли? Шкура та кістки.
Гайда в ліси! Вже до колін скосила
червона пошесть люд та колоски!

Не ремигають? Ясла спорожніли?
Ще вчора валки перли до Дніпра.
Щоб їм хула. Все збіжжя утопили
московські пси! Не було б їм добра !
Ідіть на Січ …Вмирає Україна …
Он в Харкові зігнали … Розп’яли
до триста душ … Схилилася калина!
Вже й слово правди в кобзи одняли!
Дитя мале під муром засинає …
А Мати!  Сива … Як і те дитя …
Та не голосить, бо і сил не має,
лиш колоски у жмені – на життя!
Ідіть! Ідіть! Аж застогнав від болю …
Зронив сльозу … До ліри притулив …
Затихли струни … У журбі та горі
стогнала віра … Всесвіт онімів …
Посеред ночі у кутку  стодоли
юрбились люди зниклого села.
Мовчали жорна. Борошно ділили,
щоб Україна вижила … й жила!
Три колоски … Три свічечки і Ліра …
Нехай не в’януть Пам’ятні Вінки …
Голодна осінь на могилі звіра
ще відтанцює танець гомінкий.
Запали Свічку Пам’яті … Згадай … Помолись … За них … За Україну
Поділіться цим записом в:
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top