Казкарка запрошує до бібліотеки

04 січня 2023 року в центральній бібліотеці для дітей Івано-Франківськеої МЦБС Департаменту культури міської ради була підготовлена і проведена щотижнева зустріч малят з казкаркою. Щосереди маленькі читачі збираються у читальному залі молодшого відділу, щоб послухати казку, поспілкуватися з казкаркою, щось зробити власноруч та погратися.

І сьогодні було казково, весело, невимушено і дуже цікаво! Зустрічала малят казкарка в образі гнома, адже про гномів була сьогоднішня казка. Бібліотекарка-казкарка для кожного приготувала загадку і солодкий приз у ялинковій прикрасі – кульці, які треба було витягати з таємного мішечка. Ця гра діткам дуже сподобалась!

А потім малюки з радістю вирізали з кольорового паперу ялинку та ангела.

Відповідальна за підготовку та проведення заходу – Савченко В.В.

Детальніше

Казкарка запрошує

4 січня в центральній бібліотеці для дітей відбулася щотижнева зустріч малят з казкаркою. Щосереди маленькі читачі збираються у читальному залі молодшого відділу, щоб послухати казку, поспілкуватися з казкаркою, щось зробити власноруч та погратися.

І сьогодні було казково, весело, невимушено і дуже цікаво! Зустрічала малят казкарка в образі гнома, адже про гномів була сьогоднішня казка. Бібліотекарка-казкарка для кожного приготувала загадку і солодкий приз у ялинковій прикрасі – кульці, які треба було витягати з таємного мішечка. Ця гра діткам дуже сподобалась!

А потім малюки з радістю вирізали з кольорового паперу ялинку та ангела.

Відповідальна за підготовку та проведення заходу Савченко В.В. 

Детальніше

“Степан Бандера: людина і міф”

С. Бандера — один з головних ідеологів боротьби за незалежність України першої половини ХХ століття, символ національно-визвольного руху. 

Степа́н  Андрі́йович Банде́ра  народився 1 січня 1909 в  с. Старий Угринів, нині Калуського району, Івано-Франківській області.
У червні 1941 року керівництво крила ОУН, що було під орудою Бандери, проголосило у Львові Українську державу.
3 січня 2023 року, в бібліотеці-філії №4  МЦБС Департаменту культури  Івано-Франківської міської ради, було підготовлено виставка-персоналія «Степан Бандера: людина і міф».

В пам’ять про полум’яного борця, патріота С. Бандеру була представлена викладка літератури, на котрій подано книги про життя, політичну діяльність  провідника ОУН УПА, факти та події в історії Української держави.

Пропонована література містить спогади учасників національно-визвольної боротьби, документи, дослідження сучасних істориків, науково-популярні видання про появу УПА та ОУН на політичній арені України, історії про безмежний патріотизм та героїзм українських повстанців, безстрашну і самовіддану їх підтримку народом. Також літературна виставка допоможе простежити життєвий шлях людини, яка мала у собі найкращі чесноти Української нації.

Працівники бібліотеки розповіли маловідомі факти про життя Степана Бандери, який став легендою, символом мужності в боротьбі за незалежність України. Революціонер і політик, рятівник нації, ім’я його й до сьогодні одні називають з любов’ю інші, котрі не знають про нього правди — з ненавистю.

Література:
Арсенич П.І.,Бурнашов Г.В., Яневич Б.Й.Степан Бандера та його родина. Івано- Франківськ :Нова Зоря,2008.-368с.
Б
андера  С. Перспективи Української Революції.Івано- Франківськ: Місто НВ, 2008._728с.
Бурнашов Г.  Лицар великої  Ідеї. Наукове видання.- Івано-Франківськ: Нова зоря,2004.-184с.
Вбивство Степана Бандери.-Львів: Червона Калина, 1993.-357с.
Державні, політичні та громадські  діячі України: політичні портрети./ За Заг. ред. Панова. К.: Видавничий дім « Ін Юре», 2002.-476с.

Степана Бандери вже немає між нами, але його дух і його ідеї залишилися живими, як є невмирущою українська нація. Бо пам’ять — нескінченна книга, у якій записано все: і життя людини і життя країни. Та багато сторінок у нашу історію вписано кривавим і чорним.

Відповідальні за проведення – Тейсар С. С., Ліктей Н.К.

Детальніше

Книжкова палітра “В одній особі – образ поколінь…”

1 січня 2023 виповнюється 114 років з дня народження ідеолога і теоретика українського націоналістичного руху XX ст. Степана Бандери.

Вшановуючи пам’ять провідника  ОУН бібліотекарки абонементу ЦБ Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради, 2 січня провели книжкову палітру “В одній особі – образ поколінь”, під час якої ознайомили користувачів із біографією Степана Бандери.

Степан Бандера народився 1 січня 1909 у родині греко-католицького священика в селі Старий Угринів. 

Активною політичною позицією Степан пішов у батька: той теж брав активну участь у політичному житті, був свого часу послом у парламенті ЗУНР – УНР у Станіславі.

В Організацію Українських Націоналістів (ОУН) Бандера вступив ще в 1929 році, а за чотири роки став на західно-українських землях офіційним крайовим провідником ОУН.

Детальніше

Народознавчий калейдоскоп за матеріалами книги В.Скуратівського


2 січня українці відзначають Гната. Цей день завершував цикл передріздвяних свят. В цей день заборонялося прясти і прати. Жінки в цей день готувалися до свята – Різдва Христового: виготовляли обрядове печиво, а дівчата, зібравшись на вечорниці чи посиденьки, робили різдвяно-новорічні прикраси – “павуки” та “їжаки”.

“Павуки”виготовляли із солом’яних стебел. Це різноманітні квадратні та ромбоподібні фігурки, які виготовлялись із соломи житніх стебел. Нарізалися соломинки, протягували через них нитку і формували таким чином квадратики і ромби. У центрі “павука” розміщували найбільшу фігурку. З боків до неї долучали менші “павучки”. Для “їжаків” брали шмат глини чи борошняного тіста, виліплювали їжачка, оздоблювали його колосками жита, засушували. Ці прикраси підвішували на конячій волосині до сволока. Вони мали висіти од Різдва до Водохреща.

Однак найпопулярнішою традицією – українською символікою на різдвяно-новорічні свята був Дідух (Коляда). Виготовляли Дідуха з першого обжинкового снопа. Свою обрядову роль Дідух виконував упродовж різдвяних свят. Основна його роль – символізувати спільного предка – Діда.

Такі прикраси створювали особливий святковий настрій, передусім у вечері: у хаті затишок, мир і достаток, і були не гіршими за сучасні ялинки.

Фото із Чортківського гуманітарно-педагогічного фахового коледжу ім. БАРВІНСЬКОГО.

Детальніше
WP2Social Auto Publish Powered By : XYZScripts.com
Top