Роман Іваничук – визначна постать сучасної української літератури. Впродовж майже півстоліття творчої діяльності письменника вийшло близько шістдесяти книг, читаючи які можна мандрувати часом і простором, відкриваючи для себе незвідані сторінки української історії. Письменнику, публіцисту, педагогу, громадському та культурному діячу  – 95 років (27 травня 1929, с.Трач, Косівський повіт, Станіславське воєводство, Польська Республіка – 17 вересня 2016, Львів, Львівська обл.) 

   27 травня  1929 року  у селі Трач на Івано-Франківщині народився Роман Іваничук – письменник, публіцист, педагог, громадський та культурний діяч. Напередодні 95 річниці від дня народження Романа Іваничука, 25 травня 2024 року завідувачка бібліотеки-філії №9 с. Крихівці Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради запропонувала для користувачів бібліотеки літературний перегляд “Талант, помножений на волю”. Присутні дізнались про життя та творчість письменника, а також ознайомились з його книгами, які є в фонді книгозбірні.  Історичні романи Іваничука склали великий цикл, що охоплює 500-літню минувшину України та представляє широке полотно боротьби за утвердження державності й усвідомлення самоідентичності нашого народу. Він уперше в українській художній літературі звернувся до теми ОУН і УПА в тетралогії «Вогненні стовпи».  Особливу увагу й зацікавлення читачів мав історичний роман про Визвольну війну під проводом Богдана  Хмельницького «Мальви».

А сотню вже зустріли небеса…
Летіти легко, хоч Майдан ридав…
Із кров’ю перемішана сльоза…
А батько сина ще не відпускав.
Небесна Сотня – герої незборені.
Найкращі, найвідважніші сини,
Яскравим сяйвом в небі засвітились,
Щоб інші мріяли, любили і жили…

  Їх назвали Небесною сотнею – українців, які загинули у Києві на Майдані, вулицях Грушевського та Інститутській. Гинули за честь, за волю, за право бути народом – джерелом і мірилом влади у власній державі, за країну, в якій не страшно жити і народжувати дітей.

  24 травня всі слов’янські країни відзначають День слов’янської писемності і культури та вшановують пам’ять святих рівноапостольних Кирила і Мефодія – творців слов’янської писемності. В Україні цей  день встановлено відповідно до Указу Президента України від 17 вересня 2004 року. Виникнення письма має надзвичайно важливе значення в історії будь-якого народу, тому що писемність, мова – то є душа кожної нації, її найцінніший скарб.