Зроніть сльозу. Бо ми не мали сліз.
Заплачте разом, а не наодинці…
Зроніть сльозу за тими, хто не зріс,
Що мали зватись гордо – українці.
Заплачте, затужіть, заголосіть,
Померлі люди стогнуть з тої днини
Й благають: українці, донесіть
Стражденний біль голодної країни.
Згадайте нас, бо ми колись жили,
Зроніть сльозу – і хай не гасне свічка,
Ми в цій землі житами проросли,
Щоб голоду не знали люди вічно…