Нехай гнеться лоза,
А ти, дубе, кріпись,
Ти рости та рости,
Не хились, не кривись;
Ти глибоко углиб
Твердий корінь пусти,
Гілля вгору розкинь,
Ти рости та рости!
(Степан Руданський)

Постійна рубрика Івано-Франківської МЦБС розповість вам про постатей, які в різні роки творили українську культуру, – самобутніх філософів, геніїв слова, законодавців музичної моди, золотих імен українського живопису, режисерів-новаторів, громадських діячів, благодійників. Ці короткі віртуальні рандеву триватимуть приблизно…філіжанку кави) Історія української культури – драматична і часто трагічна, як і долі відчайдухів, які попри заборони і переслідування, у часи тотальної заборони всього українського, зуміли підняти національну культуру на високий рівень і навіть здійснити вплив на культуру світову. 6 січня — день народження поета, який народився в 1834 році на Поділлі, навчався в Петербурзі, помер у Криму, через свої проукраїнські погляди посварився з батьком, перейшов на українську мову, вивчився на лікаря, а не на попа, переклав на українську Гомерову «Іліаду» та Вергілієву «Енеїду».

  Казки – справді чарівні літературні твори. Їхня суперсила навчальна, розвивальна, творча. Казки впливають на формування мислення дітей, розвивають їхню уяву і фантазію, загартовують характер і роблять їх сміливішими і впевненішими. Ми, бібліотекарі бібліотеки-філії №3 Івано-Франівської МЦБС Департаменту культури міської ради, переконані, що казки є чудовим інструментом виховання дітей, тому 4 січня запросили наших любих читачів на літературний сніданок “Казки срібної зими”. Наш сніданок був смачним і гарячим, бо ми вміємо підігріти читацький інтерес цікавими книжечками)). В літературному меню – цікаві казки із зимовим настроєм, оформлені у барвисту книжкову виставку. Є тут як зимові народні казки, так і сучасні авторські, які все ж народилися з глибоких народних традицій. Учасники могли помандрувати до стародавнього Вифлеєму разом з оповіданнями Сельми Лагерлеф, здійснити подорож на Чарівну гору зі “Знайомим сніговиком” Лесі Ворониної, врятувати новорічну “Сосонку” з оповідання Олени Пчілки і пережити ще безліч інших емоцій і пригод з казками срібної зими. 

“Вода, вода Йорданичка,
освяти, умий, нам личка”

   Напередодні Богоявлення Господнього (Водохреще)  бібліотека-філія N13 (с. Христина вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела захід “Ця водиця незвичайна і цілюща, й життєдайна”. Бібліотекарка розповіла присутнім на заході про одне з 12 найбільших християнських свят різдвяно-новорічного циклу.  Згідно з християнською вірою, цього дня Іван Хреститель охрестив Ісуса Христа в річці Йордан. І ось, коли це відбулося, з неба почувся голос Бога Отця: “Це Син мій любий,” – і Святий Дух зійшов на Ісуса у вигляді голуба. Так відбулося перше об’явлення Бога в Трьох Особах перед людьми. З цього моменту розпочинається привселюдне служіння і проповідь Спасителя. У це велике свято у храмах і на водоймах здійснюється освячення води, що є символом того, що Спаситель, увійшовши у води Йордану, своїм хрещенням освятив воду. А чим для нас є вода? Без води людина не може жити, вода – це життя. І в цю воду, в це життя, ступає Спаситель і робить його особливим, святим. Тому окроплення свяченою водою людей, храму, домів, різних предметів є знаком того, що Спаситель увійшов у наше життя. Освячену Йорданську воду християни вважають за велику святість. Її бережуть цілий рік, вірячи,  що ця вода має силу очищувати і зцілювати душу і тіло людини. Вона не має запаху, довго не псується і залишається прозорою. Церква пояснює феномен йорданської води тим, що цього дня Божа благодать спускається на землю і всі води оживають