13 квітня 2026 року минуло 120 років від дня народження української дитячої письменниці, щирого друга дітей – Оксани Іваненко.  Авторка багатьох книг: літературних казок, реалістичних оповідань і повістей, бібліографічних романів про життя і творчість класиків української літератури.

З нагоди ювілею письменниці в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся захід “Неповторна казкарка Оксана Іваненко”.

Бібліотекарка розповіла дітям про батьків письменниці, про сприятливу атмосферу в домі, в якому виросла майбутня письменниця і про любов до книги з дитинства і мрію стати вчителькою.

Книги Оксани Іваненко відомі як дітям так і дорослим: казки про дітей, про цікаві та повчальні пригоди мешканців лісу, про незвичайного лікаря, що лікував брехунів, боягузів, лінивців. За допомогою казки письменниця прищеплювала маленьким читачам любов до природи, до рідної землі, прагнення зберегти чисте довкілля для майбутніх поколінь.   З 16 років Оксана Дмитрівна працювала вихователькою дошкільного дитячого будинку і писала для своїх вихованців казки, вірші, оповідання, п’єси, бо художньої літератури на той час бракувало. Вона також працювала в редакції дитячого журналу “Барвінок”.

Близько сімдесяти років працювала письменниця на літературній ниві. Уже давно виросли читачі її перших казок та оповідань. на зміну їм прийшли молодші покоління, які так само щиро захоплюються книжками письменниці.

   18 квітня 2026 року в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин, вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулися голосні читання, присвячені Року Івана Франка – видатного українського письменника, поета, науковця, перекладача та громадського діяча. До заходу долучилися користувачі бібліотеки різного віку: школярі, молодь та дорослі, яких об’єднала любов до художнього слова.

Бібліотекарка ознайомила присутніх з життєвим і творчим шляхом письменника, розповіла про цікаві та маловідомі факти з його біографії, а також акцентувала увагу на те, що коли Франка переводили з Коломийської тюрми в Станіславську –  то вели через село Хриплин. (старенька бабуся розповідала, як будучи ще дитиною, виносила йому горнятко квасного молока)

Учасники заходу читали вголос уривки з поезій, оповідань та казок Івана Франка, передаючи глибину його слова, силу думки та любов до рідного краю. Відомі рядки, які прозвучали на заході, спонукають нас до роздумів про правду, працю, добро та людську гідність, вони і сьогодні залишаються насущними для нас українців.

Голосні читання стали не лише вшануванням пам’яті великого українця, а й чудовою нагодою популяризувати читання серед дітей і дорослих.

  Вже незабаром на нашу землю зійде чудове свято – Воскресіння Христове. Найдавніше, найважливіше та найвеличніше свято церковного року. Воно споконвіку символізує примирення і прощення, нагадує нам про любов і милосердя – одвічні людські цінності. Всі ми чекаємо цей день з великими надіями та сподіваннями, що нарешті настане мир і спокій на нашій рідній землі.

   Напередодні свята в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбувся майстер-клас “Зайчик писанку несе, радість діткам роздає”.

В бібліотеку разом з своєю вчителькою Сапаровою Н.П.  завітали учні 1-го класу Хриплинської гімназії. Бібліотекарка розповіла дітям про традиції, звичаї та обряди великодніх свят, а також про обереги, серед яких почесне місце займає писанка. Бо писанка – це  неповторне багатство, краса і символ народження нового життя.

 Діти з цікавістю взялися до виготовлення писанки з курчатком, клеїли паперові заготовки яйця і курчатка, декорували роботи квітами і стразами. Вироби з дитячих рук вийшли гарні, різнокольорові, неповторні. Процес виготовлення писанки з курчатком подарував дітям багато радості, задоволення та позитивних емоцій. Такі поробки можна дарувати друзям, рідним чи прикрашати ними свої оселі, бо оберіг, створений  руками дитини, має найбільшу захисну силу.

 Кожному народові Бог дає величні постаті, котрі є проявом його душі, його зорею… У нас, українців, такою постаттю є Тарас Шевченко. Він – вершина родового дерева нашої нації і хранитель духу народного. Його пророчі поетичні слова не лише збудили зі сну віковічної неволі український народ, а й стали дороговказом до волі та державної незалежності.   

З нагоди відзначення 212-річниці від дня народження Тараса Григоровича Шевченка в бібліотеці-філії №13 (с. Хриплин вул. Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради відбулися літературні читання “І лине над землею Шевченкове слово”. Присутні  на заході – діти і дорослі, читали вірші поета, знайомилися з життєвим і творчим шляхом Кобзаря, переглядали сучасний мультик про нього та відповідали на запитання шевченківської вікторини.

На допомогу читачам в бібліотеці розгорнута книжкова виставка  “Хто Шевченка прочитав, той багатший серцем став”. Минуло чимало років відтоді, як поет відійшов у вічність, але його слово не старіє, бо воно правдиве, сильне і щире. В ньому живе душа України, її історія, страждання і незламна віра у волю та щасливе майбутнє.

 “Первоцвіти – душа природи, що прокидається”

Першими вісниками весни є квіти, які за свою першість отримали назву первоцвіти. Ці барвисті та яскраві весняні “промінчики” своєю красою радують око і душу. Багато з них занесені до Червоної книги України, а це означає, що з вини людей, їх на Землі з кожним роком стає все менше і менше.  Цю красу не можна зривати, бо це забирає шанс у майбутніх поколінь бачити їх у живій природі. 03.03.2026 року  бібліотека-філія №13 (с.Хриплин вул.Берегова 4в) Івано-Франківської МЦБС Департаменту культури міської ради провела майстер-клас “Барвисті вісники весни”. На захід були запрошені першокласники Хриплинської гімназії з своєю вчителькою Сапаровою Н.П. Діти власними руками виготовили об’ємну аплікацію Підсніжники” Саме підсніжники першими сповіщають про прихід весни. В народі їх називають молочними квітами, або сніговими дзвіночками. Через свою красу їх масово зривають, тому вони також занесені до Червоної книги України. Діти переглядали кольорові картинки весняних квітів в книгах та журналах, слухали казки та легенди про квіткових принцес. Наприкінці заходу, бібліотекарка попросила дітей не зривати первоцвіти, не топтати цю красу, а захистити їх від зникнення, зробити Червону книгу України тоншою.